Великий Куяльник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великий Куяльник
Velykyi Kuyalnyk.jpg
Великий Куяльник поблизу села Северинівки
46°45′11″ пн. ш. 30°36′12″ сх. д. / 46.75308299999999662° пн. ш. 30.60341800000000134° сх. д. / 46.75308299999999662; 30.60341800000000134
Витік південно-східна частина м. Подільська
• координати 47°29′41″ пн. ш. 30°01′52″ сх. д. / 47.49495600000000195° пн. ш. 30.03118399999999966° сх. д. / 47.49495600000000195; 30.03118399999999966
Гирло Куяльницький лиман Чорного моря
• координати 46°45′11″ пн. ш. 30°36′12″ сх. д. / 46.75308299999999662° пн. ш. 30.60341800000000134° сх. д. / 46.75308299999999662; 30.60341800000000134
Країни басейну Україна Україна:
*Одеська область
Площа басейну, км² 1 860 км²
Регіон Одеська область
Довжина, км 150 км
Притоки Суха Журівка, Силівка, Кошкова (ліві)
ідентифікатори та посилання
GeoNames 711733
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Великий Куяльник на Вікісховищі

Вели́кий Куя́льник (Малий Хаджибей[1]) — річка в Україні, в межах Подільського, Ананьївського, Ширяївського й Іванівського районів Одеської області. Впадає в Куяльницький лиман (басейн Чорного моря).

Опис[ред. | ред. код]

Закінчення водотоку річки

Довжина 150 км, площа басейну 1 860 км². Долина завширшки до 3,5 км, у середній та нижній течії глибока, з крутими схилами, порізаними ярами та балками. Заплава завширшки до 1 км. Річище звивисте, завширшки до 5 м, іноді пересихає, в холодні зими перемерзає. Похил річки 0,7 м/км Споруджена велика кількість ставків, у результаті стік води в Куяльницький лиман знизився, що приводить до його поступового обміління. Живлення річки не тільки снігове, але є джерела (замулені, якщо, влітку міліє). На великій протяжності річка зарегульована.

Розташування[ред. | ред. код]

Великий Куяльник бере початок на південно-східних схилах Подільської височини, в південно-східній частині міста Подільська. Тече переважно на південний схід, у пониззі — на південь. Впадає в Куяльницький лиман на південь від села Северинівки.

На річці розташовані селища Ширяєве, Іванівка, село Петровірівка і багато інших сіл.

Притоки[ред. | ред. код]

У Великий Куяльник впадають річки Суха Журівка, Силівка, Кошкова (ліві), а також бл. 40 менших річок сумарною протяжністю 280 км.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з описами Геродота клімат північного Причорномор'я понад 2 тисячі років тому був набагато вологішим за сучасний. У той час Великий Куяльник був повноводнішою річкою. В гирлі знайдені залишки грецького поселення III-IV століть до н. е. і декілька скіфських курганів. З часом гирло річки перетворилося на затоку Чорного моря, що відділилася від моря за рахунок пересипу з морського і річкового піску. Відділення відбулося приблизно в XIV столітті, після цієї події на місці колишньої затоки сформувався Куяльницький лиман.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • В долині річки розташований ландшафтний заказник Верхній ліс.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник гідронімів України / Редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 92.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]