Куяльник
| село Куяльник | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район | Подільський |
| Тер. громада | Куяльницька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120110010043368 
|
| Облікова картка | Куяльник |
| Основні дані | |
| Засноване | 1810 |
| Населення | 1482 |
| Площа | 0,77 км² |
| Густота населення | 1924,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66350 |
| Телефонний код | +380 4862 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°43′40″ пн. ш. 29°33′31″ сх. д. / 47.72778° пн. ш. 29.55861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
241 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66350, Одеська обл., Подільський р-н, с. Куяльник, вул. Куяльницька, буд. 26 А |
| Карта | |
  Куяльник | |
 Куяльник | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Куя́льник — село в Україні, у Куяльницькій сільській територіальній громаді Подільського району Одеської області. Адміністративний центр громади. Населення становить 1482 осіб.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 111 жителів села[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Куяльницької сільської територіальної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Подільського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Подільського району Одеської області[3].
- Шорис Ольга Павлівна (1978—2022) — старший солдат, загинула 24 лютого 2022 року.
- Барбул Вікторія Вікторівна (1986 за іншими даними 1989—2022) — старший солдат, загинула 24 лютого 2022 року.
- Черній Олег Іванович (1979—2022) — старший сержант, загинув 24 лютого 2022 року.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1099 осіб, з яких 528 чоловіків та 571 жінка.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1476 осіб.[5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 61,74 % |
| російська | 19,23 % |
| румунська | 19,03 % |
- ↑ Куяльник. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
- Куяльник // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
