Вельке Слеменце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
обец
прикордонний населений пунктd
Вельке Слеменце
словац. Veľké Slemence  [?]

±к:нп, засновані 1332 ±к:нп, засновані 1332

герб
Греко-католицька церква Знесіння Святого Духа
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Кошицький
Окрес Михайлівці → SPARQL ←

Перша згадка 1332
Засновано 1332

Сусіди за кадастром 
Малі Селменці ?
Висота над р.м. 103 м
Площа 9,97 км² (2023)[2]
Населення 595 (2023)[1]
· густота 59,52 осіб/км² (2023)[3]
Телефонний код +421-056
Автомоб. ном. MI
Поштовий індекс 076 77
Місцева влада
Вебсторінка nagyszelmenc.sk
Староста[6] Людовіт Тотг
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK0427543888[7]
OpenStreetMap r2386559  ·R
GeoNames 723261
Транспорт, відстані
До крайового центру
До Братислави
 — фізична 375 км
Карта
Вельке Слеменце. Карта розташування: Словаччина
Вельке Слеменце
Вельке Слеменце. Карта розташування: Кошицький край
Вельке Слеменце
Вельке Слеменце (Кошицький край)
Мапа

Джерела:

  • Посилання:
    vslemence.m3.sk

    CMNS: Вельке Слеменце у Вікісховищі

    Ве́льке Сле́менце (Великі Селменці; словац. Veľké Slemence, угор. Nagyszelmenc) — село, громада в окрузі Михайлівці, Кошицький край, Словаччина. Село розташоване на висоті 106 м над рівнем моря. Населення — 598 осіб. З 2005 року в селі діє пункт пропуску Вельке Слеменце—Малі Селменці на кордоні з Україною.

    Історія[ред. | ред. код]

    Вигляд словацько-українського кордону зі сторони села до 2003 року

    В історичних документах село вперше згадується в 1332 році. Це було єдине село з назвою «Селменц» (Szelmenc).
    У своєму географічному словнику, опублікованому в 1851 р., Елек Феньєш, угорський статист та географ, пише про село: «Великі Селменці, угорсько-руське село, у комітаті Унґ (Ужгород), дуже близько до Малих-Селменців: 115 р/к., 224 греко-католики., 253 реформатів., 35 єврейських осель, реформатська (тобто кальвіністська) церква. Межує з Селменцями, земля дуже родюча; пасмо дубового лісу».
    В такому вигляді село існувало до 1945 року, а в період з 1919 по 1938 мало назву Слеменце (Slemence). З 1919 по 1945 роки село мало історію спільну з Закарпаттям. Спочатку воно було передане до складу Чехословаччини, потім після Першого Віденського арбітражу повернуто до Угорського королівства, потім знову до Чехословаччини, а в 1945 році в рамках радянсько-чехословацьої угоди було частково передано до складу СРСР разом із Закарпаттям. Село було поділено на дві частини між Словаччиною (2/3) та Україною (1/3): Великі Селменці (у Словаччині) та Малі Селменці (в Україні).

    Місцеві жителі не вірили, що такий кордон буде встановлено до 1946 поки будинок, що стояв прямо на кордоні був зруйнований разом з усіма іншими об'єктами, що були на кордоні. Тоді ж була побудована стіна заввишки 6 м разом зі сторожовими вежами прикордонного патрулювання. Протягом наступних 60 років було заборонено перетинати кордон в цьому місці.
    З відновлення незалежності України, при президентові Віктору Ющенку, 23 грудня 2005 року був відкритий пункт пропуску Малі Селменці — Великі Селменці, Україна — Словаччина.

    Пам'ятки[ред. | ред. код]

    В селі є греко-католицька церква Знесіння Святого Духа з 1822 року в стилі бароко-класицизму. (Греко-католицька церква Успіння Святого Духа, однонефна бароково-класицистична споруда з напівкруглим пресвітерієм та вежею, що становлять нероздільний об'єкт, датується 1822 р. Відремонтована у 1922 році. Оздоблення церкви датується теж цим періодом, як і головний неокласичний вівтар із зображенням Преображення Господнього Духа пензля відомого українського закарпатського художника Йосипа Бокшая з 1936 року. Частиною оздоблення храму є також старіша картина «Зйомка з хреста» з середини ХІХ століття. Фасади церкви гладкі, розділені напівкруглими вікнами.) Вежа виростає з фасаду у вигляді ризаліту, у нижній частині має витягнуті скоси, у верхній — восьмигранну, завершена дзвоноподібним куполом із ліхтарем.

    Український слід[ред. | ред. код]

    В селі проживають змадяризовані чи пословачені українці та мадяри, але крім кириличних руських написів у греко-католицькій церкві вже ніщо не свідчить про давнє руське походження села.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
    2. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: 9,97S_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
    3. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: 9,97S_SK.
    4. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Veľké Slemence", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q13390635/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
    5. Перепис населення Словаччини 2021Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
    6. Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
    7. Veľké Slemence. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані

    Посилання[ред. | ред. код]

    населення • історія • природа • культура