Верба п'ятитичинкова
| Верба п'ятитичинкова | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Salix pentandra L. 1753 |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Верба п'ятитичинкова, верболіз[1]; (лат. Salix pentandra) — вид дводомних рослин родини вербових. Кущ або невелике дерево до 15 м заввишки.
.jpg)
Гілки голі, жовтувато-оливкові або майже чорні, блискучі.
Кора — без поволоки, на внутрішньому боці — біло-зелена або червонувата.
Молоді гілочки, а також листки під час розпускання клейкі. Листки цілісні, чергові, шкірясті, голі, яйцевидно-ланцетні, довгозагострені, густозалозисто-пилчасті, 5—13 см завдовжки.
Квітки одностатеві, в довгих, товстих, циліндричних сережках, що залишаються на рослині цілу зиму; приквіткові луски жовтаві.
Плід — коробочка. Цвіте у червні— липні, значно пізніше розпускання листя і пізніше за інші види верб.
Поширення[ред. • ред. код]
Росте по всій території України (крім високогір'я Карпат і Криму) на болотах, вологих луках, у вологих лісах, по берегах річок.
Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Верба біла.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Ю. Кобів. Верба п'ятитичинкова // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
Джерела[ред. • ред. код]
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
