Верутум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Веру́тум (лат. verutum) — малий спис, що використовувався в римській армії. Верутум застосовувався велітами виключно як метальна зброя. Це відрізняло його від більш важкого пілума, який був на озброєнні у гастатів і принципів (воїни важкої піхоти римського легіону). Пілум використовували не тільки, як дротик — для зупинки атак ворога на відстані, але і в ближньому бою. Довжина древа верутума була близько 1 м, що набагато коротше, ніж у пілума (більше 2 м), мав наконечник в 12 см[1]. Конструкція верутума передбачала наявність залізного стрижня (як у пілума) або конусоподібного металевого наконечника[2].

Верутум був запозичений у самнітів і вольсків. Протягом 3-го і 2-го століть до нашої ери, веліти озброювалися верутумами в кількості 7 штук. Цей різновид списа був вельми ефективною зброєю, навіть проти бойових слонів, що підтверджується битвою при Замі (останній бій Другої Пунічної війни, що завершилася поразкою армії Ганнібала). В кінці 2-го століття до нашої ери, верутум був виведений з використання, але при цьому дротики повернуться в арсенал легіонера за часів пізньої Імперії.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]