Веселка звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Веселка звичайна
Phallus impudicus docs009 (b).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Gomobazidiomicety
Порядок: Phallales
Родина: Веселкові (Phallaceae)
Рід: Веселка (Phallus)
Вид: Веселка звичайна
Біноміальна назва
Phallus impudicus
Linnaeus, 1753
Синоніми
Веселка смердюча
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Phallus impudicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Phallus impudicus
EOL logo.svg EOL: 960816
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 146781
MB: 245934
IF: 245934

Весе́лка звича́йна (Phallus impudicus Pers.) — вид грибів роду Веселка. Народна назва гриб панна.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Молоде плодове тіло веселки спочатку має форму білої, брудно-білуватої, кремово-жовтуватої кулі чи яйця доволі великих розмірів, діаметром 4-6 см, що має народну назву «відьомське яйце». Всередині "яйця" під щільною, товстою, слизькою оболонкою знаходиться зеленуватий крихкий м'якуш. Запах м'якушу нерозкритого "яйця" слабкий, запах редьки чи сирої землі. Смак подібний до редьки чи сирої картоплі.

При дозріванні перидій (шкірка) яйця розривається та залишається у вигляді вуалі[en]. Важливо не переплутати з яйцем блідої поганки. Яйце веселки живеньке на дотик , а яйце поганки білосніжне і тверде. З яйця виростає циліндрична, пориста, губчасто-мочалкоподібна, порожниста, крихка, кремово-білувата ніжка висотою 12-22 см, діаметром 2-4 см із шапочкою. Шапочка опукло-конічна, дзвоноподібна, висотою 3-4 см, вільна, з'єднана з ніжкою тільки на вершині, брудно-зеленувата, покрита оливково-зеленуватим слизом, зверху має плоский диск з отвором посередині. Дозрілий гриб має сильний гнильно-трупний, огидний, відштовхуючий запах, що відчувається навіть на відстані кількох метрів. Цей запах має велике біологічне значення, приваблюючи на слиз комах, які і переносять таким чином спори на далекі відстані. Не рідко ці гриби можуть утворювати великі грибниці, які досягають до 10 метрів у діаметрі.

Спори блідо - жовті, видовжено-еліптичні, гладкі, розміром 3,5-5,0 × 1,5-2,0 мкм.

Близькі види[ред.ред. код]

У молодому віці до Веселки звичайної подібний квітохвісник Архера.

Близкий вид - веселка Хадріана  (Phallus hadriani Pers.), що відрізняється більш видовженим, зі складками в основі яйцем, рожевим, світло-пурпуровим, червонуватим у зрілому віці перидієм (шкіркою) та ніжкою висотою до 18 см і діаметром до 8 см.

Поширення[ред.ред. код]

Зустрічається з кінця квітня по листопад у листяних та мішаних лісах, поряд з дубом, буком, грабом, вільхою та деякими чагарниками. Найбільше полюбляє березові ліси. Росте на багатих гумусом ґрунтах або поблизу гнилої деревини( старі пеньки, гнилі колоди, або під густим покровом листя. Поширений в Європі, на Північному Кавказі, Сибіру, Далекому Сході. В Україні зустрічається в карпатських лісах. Плодові тіла ростуть поодинці, але майже завжди невеликими групами.

Використання[ред.ред. код]

Закрите плодове тіло

Гриб їстівний лише в стадії яйця. Його після видалення слизької оболонки можна вживати сирим, у салатах або смаженим, нарізавши тонкми скибками та обкачавшии в сухарях.

У народній медицині гриб веселку використовують як засіб від подагри та ревматизму під назвою «земляна олія». У цілителів цей гриб неймовірно популярний - ним лікують будь-які стадії раку, трофічні виразки, захворювання шлунково-кишкового тракту, запалення нирок, печінки та підшлункової залози, серцево-судинні захворювання, гіпертонію, післяінсультний стан, суглобові хвороби, доброякісні пухлини, пухлини мозку та ін. Грибні фітонциди веселки вбивають віруси герпесу, грипу, гепатиту і навіть СНІДу.[1][неавторитетне джерело]

Плодове тіло «яйце» в розрізі

Цікавий факт[ред.ред. код]

Веселці смердючій належить рекорд швидкості росту серед грибів. За 1 хв. шапка піднімається на 5 мм - вона росте просто на очах і вдвічі швидше за бамбук.[2]

У деяких країнах веселка вважається афродизіаком, присвячений богині родючості Церері.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]