Веснянка (Старокостянтинівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Веснянка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Старокостянтинівський
Рада/громада Веснянська сільська рада
Код КОАТУУ 6824281701
Облікова картка Веснянка 
Основні дані
Засноване 1545
Колишня назва Свинна
Населення 842
Площа 3,006 км²
Густота населення 280,11 осіб/км²
Поштовий індекс 31152
Телефонний код +380 3854
Географічні дані
Географічні координати 49°43′01″ пн. ш. 27°18′48″ сх. д. / 49.71694° пн. ш. 27.31333° сх. д. / 49.71694; 27.31333Координати: 49°43′01″ пн. ш. 27°18′48″ сх. д. / 49.71694° пн. ш. 27.31333° сх. д. / 49.71694; 27.31333
Середня висота
над рівнем моря
291 м
Місцева влада
Адреса ради 31152, с. Веснянка; тел. 77-1-21
Карта
Веснянка. Карта розташування: Україна
Веснянка
Веснянка
Веснянка. Карта розташування: Хмельницька область
Веснянка
Веснянка

Весня́нка — село в Україні, у Старокостянтинівському районі Хмельницької області. Населення становить 842 осіб. Орган місцевого самоврядування — Веснянська сільська рада.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Свинна Старокостянтинівської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії мешкало 1249 осіб, налічувалось 215 дворових господарств, існувала православна церква, постоялий будинок, школа, постоялий двір й постоялий будинок[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1919 осіб (967 чоловічої статі та 952 — жіночої), з яких 1600 — православної віри, 260 — римо-католицької[2].

Відомі люди[ред. | ред. код]

20 липня 1944 року в селі народився Анатолій Йосипович Ненцінський — український поет, заслужений журналіст України (1998).

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У селі знаходиться Соборна Свято-Георгіївська церква.

На братській могилі встановлено пам'ятний знак землякам, які загинули у Великій вітчизняній війні;

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільський будинок культури, сільська бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, село газифіковане, центрального водопостачання немає.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-27)