Випадкова смерть та інвалідність: знехтуване захворювання сучасного суспільства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Випадкова смерть та інвалідність: знехтуване захворювання сучасного суспільства (англ. Accidental Death and Disability: The Neglected Disease of Modern Society) — впливовий звіт опублікований у 1966 Національною академією наук США і вважається орієнтиром у розвитку системи екстреної медичної допомоги в США, також відомий як «Біла книга»[1].

Комітети з травми та шоку, Національної академії наук США, підрозділи з федеральним фінансуванням, опублікували доповідь про свої дослідження, у якій, зокрема, зробили висновок, що і громадськість, і уряд  «нечутливі до величини проблеми випадкової смерті та травми» у США. Відповідно до неї стандарти, за якими працювали служби екстреної медичної допомоги, були різними і «часто низькими»; і що  «більшість машин швидкої допомоги, що використовуються в цій країні, непридатні, мають неповне … обладнання, неадекватні запаси, а також обслуговуються недосвідченими працівниками»[2].

Доповідь призвела до розробки та впровадження перших служб швидкої медичної допомоги та персоналу, вимоги до яких визначались на федеральному рівні. Реформи, започатковані виданням цієї «Білої книги», сприяли наданню тренованими парамедиками та екстреними медичними техніками більш якісної допомоги як на місці, так під час транспортування.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Howard, John M. (October 2000). Special Contributions. Historical background to accidental death and disability: The neglected disease of modern society. Prehospital Emergency Care. 4 (4): 285—289. doi:10.1080/10903120090940958. Процитовано 3 листопада 2014.
  2. Division of Medical Sciences, Committee on Trauma and Committee on Shock (September 1966), Accidental Death and Disability: The Neglected Disease of Modern Society, Washington, D.C.: National Academy of Sciences-National Research Council

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]