Високолан Степан Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Високолан Степан Леонтійович
Народився 28 листопада 1895(1895-11-28)
Наливайка, Голованівський район, Одеська область
Помер 31 липня 1986(1986-07-31) (90 років)
Асунсьйон, Парагвай
Країна  Парагвай
Діяльність офіцер
Alma mater Карлів університет
Учасник Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, Чакська війна і Громадянська війна у Парагваї
Військове звання капітан

Степа́н Лео́нтійович Високола́н (ісп. Estefan Vysokolan; *28 листопада 1895(18951128), с. Наливайка, Подільська губернія, Російська імперія, тепер Кіровоградська область, Україна — 31 липня 1986, Асунсьйон, Парагвай) — російський і парагвайський військовик українського походження; офіцер Російської імператорської армії, білогвардієць і білоемігрант, дивізійний генерал Збройних сил Парагваю.[1][2]

З життєпису[ред. | ред. код]

в Україні[ред. | ред. код]

Народився 28 листопада 1895 року в селі Наливайка тодішньої Подільської губурнії[3]

На Першу світову війну вирушив добровольцем. 1916 року закінчив прискорений курс Віленського військового училища в Полтаві в чині прапорщика. Воював на Австрійському та Кавказькому фронтах, був 5 разів поранений.

У Громадянську війну був у ЗСПР до евакуації з Криму. У листопаді 1920 року з частинами генерала Врангеля прибув до Галліполі, звідки 1921 року пішки прийшов до Риги (майже 3 000 кілометрів).

У Чехословаччині[ред. | ред. код]

Пізніше Степан Високолан переїхав до Праги, де 1928 року закінчив фізико-математичний факультет Празького університету з докторським ступенем. У 1933 році тут же закінчив і Військову академію.[3]

У період 1928-1933 років працював в Інституті громадського прогнозування Чехословаччини в математичній та статистичній секції під керівництвом професора доктора Еміля Шенбаума (згодом засновника Інституту громадського прогнозування Парагваю).

У Парагваї[ред. | ред. код]

У грудні 1933 року прибув у Парагвай і 5 березня 1934 року був прийнятий до армії цієї країни у чині капітана (як командир роти важких кулеметів).

Під час Чакської війни добре проявив себе і до кінця війни був уже начальником штабу однієї з дивізій.

У 1947 році під час парагвайської громадянської війни брав участь в обороні столиці міста Асунсьйона від повстанців.

У 1936 році Естефан (Степан) Високолан удостоєний звання почесного громадянина Парагваю.[3]

Багато років викладав точні науки (фізику, математику та економіку) в Асунсьйонському університеті та Парагвайській військовій академії, а також деяких інших навчальних закладах.

Степан Леонтійович Високолан помер в Асунсьйоні 31 липня 1986 року на 91-му році життя і був із військовими почестями похований на Південному православному цвинтарі.[3] З нагоди смерті генерала і на згадку про нього випуск 1986 року в Національному коледжі Столиці, одному з найпрестижніших навчальних закладів Асунсьйона, було названо його ім'ям.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — громадянка Парагваю Ерсілія Ісабель Мальдонадо Райєс де Високолан (ісп. Ercilia Isabel Maldonado Reyes de Vysokolán). У їхньому шлюбі народжено дев'ятьох дітей (у наші дні прізвище Високолан / Vysokolan поширене в Парагваї).

Твори[ред. | ред. код]

  • BATALLA DE NANAWA — промова, виголошена в la GUARNICIÓN MILITAR DE PARAGUAY (04.07.1958)(ісп.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. General de Brigada "H.C." Dr. STEPHAN VYSOKOLÁN [Архівовано 2018-07-24 у Wayback Machine.] — Portal Guarani (ісп.)
  2. Седляревич М. М.. Генерал Высоколян : [арх. 25 липня 2018] // Наша страна (газета, Аргентина). — Буэнос-Айрес, 04.10.1986. — № 1888. — С. 2.
  3. а б в г Седляревич М. М.. Генерал Высоколян // Наша страна (газета, Аргентина). — Буэнос-Айрес, 1986. — № 1888 (4 жовтня). — С. 2. Архівовано з джерела 25 липня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Незабытые могилы : российское зарубежье : некрологи 1917—1997 : в 6 т. / Российская гос. б-ка. Отд. лит. рус. зарубежья ; сост. В. Н. Чуваков ; под ред. Е. В. Макаревич. — М. : Пашков дом, 1999. — Т. 1 : А—В. — 659 с. — 1000 экз. — ISBN 5-7510-0169-9 (т. 1). (рос.)