Геліболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геліболу
тур. Gelibolu

Геліболу
Основні дані
40°25′ пн. ш. 26°40′ сх. д. / 40.417° пн. ш. 26.667° сх. д. / 40.417; 26.667Координати: 40°25′ пн. ш. 26°40′ сх. д. / 40.417° пн. ш. 26.667° сх. д. / 40.417; 26.667
Країна Туреччина Туреччина
Регіон Чанаккале
Площа 825 км²
Населення 27 160 (2008)
Агломерація 44 623
Висота НРМ 189  м
Телефонний код (+90) 286
Часовий пояс +2
Номери автомобілів 17
GeoNames 746983
OSM пошук у Nominatim 223471 ·R (Чанаккале)
Поштові індекси 17xxx
Міська влада
Веб-сторінка www.gelibolu.gov.tr
Геліболу. Карта розташування: Земля
Геліболу
Геліболу
Геліболу (Земля)


CMNS: Геліболу на Вікісховищі

Геліболу́ (тур. Gelibolu) — місто та район у європейській частині Туреччини, входить до складу провінції Чанаккале.

Населення — 25 000 (2000, перепис). Розташоване на півострові Галліполі, поруч знаходиться протока Дарданелли.

Калліполь[ред. | ред. код]

До 1354 року місто належало Візантії і носило назву Калліполь (грец. Καλλίπολις).

У 324 році біля берега відбувся морський бій Ліцинія з Криспом. За даними Феофана, у V столітті Аттіла просунувся на південь до самого Калліполя. Відомо, що Юстиніан I на випадок нових варварських навал розпорядився оточити місто стіною.

Потім дані про Калліполь майже відсутні аж до початку хрестових походів. Хрестоносці бачили у Калліполі стратегічний пункт для переправи в Азію. Під час Четвертого хрестового походу у Калліполі влаштувалися венеціанці, однак вже у 1234 році латинян вигнав звідси Іоанн III Ватац.

При венеціанцях переправа з Калліполя у Лампсак перевершила за популярністю древню переправу з Абідос у Сест. Разом з тим сильно зросло і значення порту, за який відтепер боролися найрізноманітніші політичні сили. У 1304 році Калліполь зробився базою Каталонської дружини, яка робила вилазки звідси на Фракію.

У 1331 році місто невдало намагалася захопити армія османів на чолі з Умур-Бігом, у 1352 році туркам скорилася прилегла фортеця Цімпе, а два роки по тому після землетрусу був захоплений і сам Калліполь. Він став першим містом, захопленим турками у Європі. У 1366 році його відвоював Амадей VI Савойський, проте імператор Андронік IV у 1376 році звелів повернути його султанові.

При турках[ред. | ред. код]

Турки використовували Калліполь як плацдарм для завоювання Балканського півострова. Численні спроби венеціанців (військові та дипломатичні) заволодіти портом не мали успіху.

Згідно з переписом 1878 року у місті та районі Галліполі проживало 98 тисяч греків і лише 35 тисяч мусульман, включаючи турків. У районі функціонували 97 грецьких шкіл.

З початком Першої світової війни почалися гоніння і етнічна чистка грецького населення.

Згідно з Севрським миром 1920 року, місто і район відходив до Греції. Грецька адміністрація повернула місту його давню назву Калліполіс (грец. Καλλιπολις).

Але згідно з Лозаннськими угодами 1923 року, Греція була змушена передати Східну Фракію, включаючи Галліполі, вже Турецькій республіці. У свою чергу, корінне грецьке населення було змушене переселитися до Греції.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

  • Софія Вембо (1910–1978) грецька співачка, муза Греції у італо-грецькій війні 1940–1941 років.

Посилання[ред. | ред. код]