Волоський шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Волоський шлях, Покутський або Золотий шлях — один з чотирьох найбільших татарських шляхів, яким у 16 — 1-й пол. 18 ст. здійснювалися татарські набіги за ясиром на територію Волощини (Валахії), Молдови (звідси інша назва — Молдовський), Галицької землі та Львівські землі Руського воєводства Речі Посполитої. Виходив з Білгорода (Акермана, нині м. Білгород-Дністровський), йшов через Бессарабію, між басейнами Дністра та Пруту (прит. Дунаю) на Покуття (від м. Снятин і далі на захід мав також назву Золотий), через брід на Дністрі повертав у напрямі м. Бучач, а звідти — через Галич[1] на захід аж до Львова[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Szajnocha K. Jadwiga a Jagiełło, 13741413. — T. III. — S. 264. (пол.)
  2. Пришляк В. В. Волоський шлях // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 625. — ISBN 966-00-0734-5.

Посилання[ред. | ред. код]