Вікіпедія:Перейменування статей/Початковий код → Вихідний код

Початковий код → Вихідний код

З огляду на словникове означення. Розуміти слід "з якого виходять", а не "той, що виходить". Сподіваюся на швидкий розгляд.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:22, 5 вересня 2017 (UTC)

Вихідні дані — початкові показники чого-небудь (від яких звичайно ведеться певне дослідження).

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 527.

Двозначність тут надумана. Аналогічно є сталим виразом "вихідні положення".--ЮеАртеміс (обговорення) 13:28, 5 вересня 2017 (UTC)

Хе-хе-хе. Двозначність тут не надумана, а вбудована відпочатку — у фундамент. Два російських слова выход та исход перекладені одним українським словом вихід. А звідти тягнеться вся наступна зкалькована словотворчість. Під таку невибагливу схему потрапив і нещасний исходный код який став вихідним кодом. Тепер росіяни чудово розрізняють поняття исходный код та выходный код, а хохлам такі смислові тонкощі невідомі і непотрібні--Deineka (обговорення) 18:06, 9 вересня 2017 (UTC)

Як і під час вашого обстоювання кованого жаргонізму «сирцевий», ви продовжуєте просувати особисту думку. Різні російські іменники ніяким чином не роблять український вихід двозначним. Справді, в російській мовє є східнослов’янізм выход і церковнослов’янізм исход, для нас це абсолютно не актуально. Maksym Ye. (обговорення) 05:05, 10 вересня 2017 (UTC)

От з англійською вікіпедії: «Compilers implement these operations in phases that promote efficient design and correct transformations of source input to target output.». З документації до GCC: «Instead of outputting the result of preprocessing, output a rule suitable for make describing the dependencies of the main source file. The preprocessor outputs one make rule containing the object file name for that source file, a colon, and the names of all the included files, including those coming from -include or -imacros command-line options.». Чудові приклади, коли source і output з’являються в одному реченні. Зрозуміло, що це настільки високі матерії відносно вищої освіти, що професура навіть близько не дістається до таких контекстів. І, схоже, що самі українські програмісти —теж. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 06:23, 10 вересня 2017 (UTC)

В англійській мові свої рішення. В російській свої. Звертати на них цікаво і корисно, особливо, коли йдеться про переклади, але не треба забувати, що йдеться про українську назву. Maksym Ye. (обговорення) 20:47, 10 вересня 2017 (UTC)

Проблема в тому, що «вихідний» у даному контексті є не пошуком власного рішення, а механічним копіюванням російської моделі. Причому, копіюванням із втратами (зважаючи на нерозрізнюваність «выхода» й «исхода» в українській). Звичайно, якби російський термін був дослівним перекладом англійського (напр., «источник»), ми могли б так само дослівно перекласти його на українську («джерело») — в такому випадку, все було б просто й однозначно. У випадку ж перекладу «исходного», нам доводиться тягати за собою баласт російських термінологічних шукань, що проявився в вигляді потенційної смислової помилки лише аж в українській мові. — P.Y.Python (обговорення) 12:28, 29 вересня 2017 (UTC)

• @UeArtemis: Дуже рекомендую ознайомитися з найсвіжішими двома обговореннями з цієї теми, яке тривали понад три роки та розтягнулися на майже 300 Кб: Вікіпедія:Перейменування статей/Сирцевий код → Текст програми та Вікіпедія:Перейменування статей/Сирцевий код → Початковий програмний код. Прочитайте, будь ласка, аргументи з тих обговорень, і після цього подумайте ще раз, чи справді ви хочете ще раз обговорити це — NickK (обг.) 13:44, 5 вересня 2017 (UTC)
• Хочу. Наприклад, аутпут-код взагалі згадано бездоказово. Сталого словосполучення такого немає. Там умисне змішування контекстів (паче аутпут то вивід). Як я зазначив, все упирається в хибне розуміння виходу як результату, а не початку дій, як за літ.нормою. (виходять з чогось, а не щось виходить).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:48, 5 вересня 2017 (UTC)

  Тоді заздалегідь бажаю вам удачі в пошуку охочих підбити підсумок. Я при підбитті попереднього підсумку прочитав багато джерел з вхідним і вихідним кодом (input & output code), зокрема в галузі електроніки стосовно автоматів, конверторів тощо (приклад 1, приклад 2), і тут ви приходите й кажете, що це бездоказово й сподіваєтеся на швидкий розгляд питання, за яке майже неперервно сперечалися з 2010 по 2016 рік. Що ж, ваше право, але коли багатогодинну роботу з підбиття підсумків заперечують одним словом — це не надто мотивує підбивати підсумки — NickK (обг.) 15:05, 5 вересня 2017 (UTC)

  Та про те і мова, що це хибне змішування контекстів. Вхідний та вихідний в цьому сенсі існують в парі і не стосуються програмування мов високого рівня.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:42, 5 вересня 2017 (UTC)

  Контексти можуть бути дуже різними. І початковий, і вихідний можуть бути, наприклад, не відносно компіляції, а відносно модифікації. Усі, хто реально має справу з контекстами чудово розуміють багатозначність і незрозумілість слова «вихідний» і намагаються якось розв’язати проблему. Англійське source подібної багатозначності не має. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:55, 7 вересня 2017 (UTC)

  Відносно модифікації: похідний і первинний. А з контекстами маю справу - я програміст.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:57, 7 вересня 2017 (UTC)

  О, третій синонім. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:55, 8 вересня 2017 (UTC)

  Не стосуються, а як же. Компіляція часто створює проміжне джерело на асемблері. TypeScript транслюється в JavaScript. Схоже, що розвиток технологій кидає ще один камінь проти вихідного коду. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:24, 9 вересня 2017 (UTC)

  хибне (за твердженням UeArtemis) розуміння виходу як результату на диво зафіксоване у тлумачних словниках, де ми бачимо вихід вироблених продуктів--Deineka (обговорення) 16:22, 9 вересня 2017 (UTC)

 За Якщо виходити з міркування, що треба було швидко й тимчасово замінити жаргонізм, то теперішній варіант «початковий» виглядає значно краще за попередній дивогляд «сирцевий», що тут висів роками. Але насправді нормальна назва в цьому випадку може бути тільки одна — вихідний код. На підтвердження формальна перевага вихідного коду: scholar.google (в 7 разів перевага), books.google (в два рази), site:gov.ua (приблизно в 2 рази), site:edu.ua (приблизно в 2 рази). Подібні співвідношення дають порівняння інших поширених фраз з вихідним кодом. Приєднуюсь до твердження, що ніякої двозначності в літературі немає, це усталений, уживаний кілька десятиліть термін. (Навіть у СУМ-20 вихідні дані теж перенесли з СУМ-11.) Maksym Ye. (обговорення) 05:18, 6 вересня 2017 (UTC)

А з якого дива вона нормальна? Оно в браузерах є «View Page Source». В українських версіях бачимо «Переглянути джерело сторінки», «Програмний код сторінки», «Переглянути код сторінки», або й «Перегляд HTML-коду». Заходимо в інструменти розробника у лисичці, там теж знаходимо чарівне слово «Джерела». Дивно, чому так уникають нормальну назву «вихідний»? Може просто назва не нормальна? Оті копіювальники невдалого терміна краще б подумали над вдалішим. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:55, 7 вересня 2017 (UTC)

Через любов до кальок. Як можна код називати джерелом? Джерело постачає (воду, струм тощо). За логікою української мови джерелом сторінки є сервер.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:55, 7 вересня 2017 (UTC)

Так, як його називають у світі. За логікою сервер є джерелом файлу, тоді як код у файлі — джерелом сторінки. Одну ланку пропустили. А ще є програміст — джерело самого коду. З вашою «вихідною» термінологією нічого не змінються, бо програміст — вихідний для коду, сервер — вихідний для файлу, а код — вихідний для сторінки. Урешті, одне з тлумачень слова джерело: «Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало.». Тобто в підсумку це теж синонім, але без отого другого значення, протилежного до «вхідний», а це вже величезний плюс. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:55, 8 вересня 2017 (UTC)

Посміхнуло «джерело сторінки». Точно наші вікіпедисти перекладали. Maksym Ye. (обговорення) 14:53, 7 вересня 2017 (UTC)

Джерело наукового дослідження (джерело, використане в науковому дослідженні) теж посміхає? Може треба мову не лише власним чуттям міряти? ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:55, 8 вересня 2017 (UTC)

От саме через джерело-документ і посміхнувся, настільки незграбним був перекладач. У значенні ж «вихідне начало» (словникове тлумачення) джерело вживають у переносному значенні, тут же вимагається пряме. Maksym Ye. (обговорення) 08:14, 8 вересня 2017 (UTC)

Посміхнуло штучне розрізнення другого і третього значення. Особливо частини після косих рисок. Третє значення абсолютно очевидно походить з другого. Власне, у СУМ-20 прикладу «Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел» явно годилося б бути саме до другого значення після косих рисок. А це лише підтверджує штучність розрізнення. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:42, 9 вересня 2017 (UTC)

Джерелом наукового дослідження джерело є, бо постачає інформацію для цього дослідження. А код сторінки суть сама сторінка.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:31, 8 вересня 2017 (UTC)

Не суть. Часто ви переглядаєте не сторінки, а їхній код? Однакову інформацію однаково зручно отримуєте? Урешті, код сторінки постачає інформацію парсеру, який постачає інформацію рендеру. Сторінка — це лише відображений документ. Ані ДОМ, ані код сторінкою не є. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:42, 9 вересня 2017 (UTC)

•  Проти ми не можемо перейменовувати статтю в неоднозначну назву. Як показано в попередніх обговореннях в літературі вихідний код частіше використовується в інших значеннях, у тому числі як прямий антонім (вхідний і вихідний код для компілятора). Тобто тези не стосуються програмування мов високого рівня і ніякої двозначності в літературі немає є брехливими (а з урахуванням того що цитата наводилася у попередніх обговореннях треба називати ці тези свідомою брехнею) --Deineka (обговорення) 15:13, 9 вересня 2017 (UTC)

  У вашому твердженні помилка абсолютизації одного джерела, автор якого міг помилятися, вживати прикметник у власному розумінні тощо. На масиві джерел це чудово видно. Словники не дають іншого значення для прикметника вихідний, ніж той, що виходить звідкись, з якого щось починається, зв’язаний з виходом. І словники також наводять стандартні для української мови вирази: вихідні положення, вихідні дані, вихідні папери. Такою є норма. І повторю безперечне твердження — ніякої двозначності немає! Maksym Ye. (обговорення) 18:10, 9 вересня 2017 (UTC)

  Тобто «вихідні папери» можути бути і «початковими»? Дивно, а от тлумачення в них таке, що вони протилежні «вхідним». ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:19, 10 вересня 2017 (UTC)

  Дослідив значення, знайшов певний курйоз.

  Слово «вхід» у СУМ-20 має нове тлумачення: «3. спец. Місце, через яке входить кудись електричний струм, сигнал і т. ін.».

  Слово «вихід» аналогічного тлумачення у СУМ-20 не має. Цікаво, як же має називатися місце, через яке звідкись виходить струм, сиґнал тощо?

  Слово «вхідний» має тлумачення, яке пов’язане зі значенням вхід 3. Ба більше, має ілюстрацію «Базовим припущенням моделі є уявлення дифракційного поля в проміжку між торцями вхідного та вихідного хвилеводів ділянкою плоскої хвилі», у якому, очевидно, вжито нерозтлумачене значення слова вихідний «пов’язаний з нерозтлумаченим значенням слова вхід».

  Виходить, що словник дуже цікаво «підтримує» вашу позицію. Значення слова «вихідний», яке вступає в протиріччя з тлумаченим, він узагалі іґнорує, тільки, так само як і ви, не пропонує ніякого слова для цього значення, хоча й змушений ужити саме слово вихідний у цьому значенні, бо з ілюстрації слів не викинеш. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:38, 12 вересня 2017 (UTC)

• не треба обманювати про помилку одного джерела. В попередньому обговоренні ми розбирали надані вами ж посилання, і було показано, що в більшості з них вихідний код значить зовсім не source code. Ще парочку прикладів навів і тут вище NickK--Deineka (обговорення) 20:24, 10 вересня 2017 (UTC)

• Щоб продемонструвати помилку абсолютизації одного джерела, а також зауважити головну проблему з нетермінологічним назвиванням вихідного коду ніби пояснюючим прикметником початковий, наведу цитату із статті з програмування: «Переклад на байт-код перед виконанням також є кроком оптимізації, оскільки байт-код може виконуватися значно швидше, ніж початковий вихідний код». Тут вихідний код оптимізують, і початковий ще не є остаточним вихідним. Саме тому в джерелах часто доводиться пояснювати початковий (у дужках вихідний), а також вихідний (початковий), оскільки може бути вихідний код не з самого початку, а після переробки, але вихідний. Maksym Ye. (обговорення) 04:15, 10 вересня 2017 (UTC)

  Ви поясненням дуже добре заплутали. У цьому конкретному випадку сорс-код лише один, бо байт-код — це вже інше. Як тільки з’явилась операція, на виході з якої щось може бути — усе речення втратило будь-який смисл. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:11, 10 вересня 2017 (UTC)

  • @Maksym Ye. У вашій відповіді все прекрасно, дякую за задоволення
  • Спочатку ще раз про багатозначність, про що тут пробують донести до вас кілька дописувачів. Простими словами . Практично кожні сучасна програма має вхідні і вихідні дані (input and output data). Тобто якщо уявити програму як ящик, то є вхід - те, що вона отримує, і є вихід, тобто результат роботи. Мені тут важко перекласти output інакше як вихід. Найчастіше програми організовані у ланцюги і мережі, і вихідні дані однієї програми є вхідними для наступної. Отже, якщо дивитися не з одного боку, а в цілому на процес, то ми маємо схему вхідні дані - програма - вихідні дані. Часто є підстави називати такі дані кодом або текстом або ще якось, в залежності від потреб контексту. Далі, для численних типів програм вхідними і навіть вихідними даними можуть бути сирці (source code) (наприклад інтерпретатори, компілятори, транскомпілятори, зневаджувачі, аналізатори, оптимізатори і компресори, обфускатори, системи складання та інтеграції, генератори коду тощо). Отже в численних випадках ми маємо сполучення смислів input-output-source code в одному реченні, і тоді важко без кашлю пояснити, що значить оцей вихідний код.
  • Саме такий випадок кашлю стався з цитованим вами автором :).

оскільки байт-код може виконуватися значно швидше, ніж початковий вихідний код

• • оскільки байт-код є саме вихідними даними інтерпретатора Python, то бідному авторові доводиться підсилювати термінологію нагромадженням невдалих-бо-неоднозначних термінів початковий вихідний код.

оскільки байт-код може виконуватися значно швидше, ніж сирці напряму інтерпретатором

• • було б зрозуміліше. Звісно ніякого окремих вигаданих вами гальм оптимізованого source-code тут нема, оптимізація відбувається одразу в байт-код :) --Deineka (обговорення) 20:15, 10 вересня 2017 (UTC)

Знову почалося забалакування сторінки особистими міркуваннями замість тверезого підходу до зовнішніх авторитетних джерел. Навіщо учасникам знову і знову читати про ваші особисті проблеми з перекладом з англійської мови на українську, якщо ви відмовлятеся від десятків англо-українських словників тільки з інформатики, не надто зрозуміло. Якби не вигадували знову «сирці» (здавалося, вже забули про цього кадавра), а перебували в полі чинної норми, жодних проблем не мали б. Maksym Ye. (обговорення) 20:47, 10 вересня 2017 (UTC)

кадавра народили ви своєю уявою, породженою своїм же нерозумінням речення, складеного з використанням неоднозначної термінології. Цей кадавр оптимізованого початкового вихідного коду і є наочним ефектом дефектної термінології. Ну не всякий розум продереться крізь ребус очевидності, ясної з контексту, і я про це :). Дякую, Максиме, що особистим прикладом відверто продемонстрували сумні наслідки термінологічної невибагливості та недбалості--Deineka (обговорення) 23:29, 10 вересня 2017 (UTC)

Я наочно продемонстрував на цьому прикладі помилку абсолютизації одного джерела з власним ужитком прикметників, цього досить. Ви ж відмовилися від норми, зневажили словники і вжиток, що в цій галузі нараховує кілька десятиліть, звісно, на свій смак створюватимете проблеми, де їх немає, продиратиметеся навмання через «сумні наслідки термінологічної невибагливості та недбалості». Вікіпедисти не повинні створювати чи виправляти термінологію, хоч якою вона їм здаватиметься неочевидною. Maksym Ye. (обговорення) 09:18, 11 вересня 2017 (UTC)

не надувайте надмірно щоки. На цьому прикладі ви наочно продемонстрували дві речі (1) автор тексту статті має певні ускладнення через неоднозначну термінологію і змушений вставляти додаткові слова (хоч і теж неоднозначні) і (2) особисто ви не розумієте смислу написаного, зокрема і через згадану неоднозначність, і тому публічно верзете дурниці. Я вже починаю звикати, що наведені вами аргументи заперечують ваші ж тези. Може вам не варто читати нічого крім улюблених словників, бо щось нічого путнього з того не виходить, один сміх.--Deineka (обговорення) 09:18, 12 вересня 2017 (UTC)

якщо рекламована вами так звана норма така справна, вдесяте задам вам питання, яке ви вперто не чуєте. Як сказати українською речення, де присутні водночас output code та source code (наприклад про роботу компілятора)? Факультативно, для обдарованих, як сказати українською речення, де присутні водночас initial code та source code? Не втрачаю надію таки бути почутим і тому наперед дякую за відповідь--Deineka (обговорення) 09:57, 12 вересня 2017 (UTC)

На щастя термінологію виправляють назовні. У першу чергу ті, хто стикається з вищими матеріями, ніж потрапляє у поле «чинної норми». Миттєво з’являється проблема нерозрізнення смислів исходный, исходящий, выходной. Іншого годі й очікувати, бо чинна норма по суті закінчується вишівськими освітніми програмами. Звідти й кадавр додаток, яким годилося б перекладати add-on, але який так само за недалекоглядність перекладає слово application, нехтуючи будь-якою етимологією. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:39, 11 вересня 2017 (UTC)

У стандартному вжитку в межах мовної норми ніколи не з’являється ніяка проблема нерозрізнення значень. Тільки тоді, коли хтось забажає утворити взаємно-однозначну відповідність лексики між двома, ба навіть трьома мовами, як у цьому випадку кивають на англійську чи російську. Українська термінологія має свої особливості, свою історію. Там, де виникає потреба розрізнити ті ж омоніми, завджи існують допоміжні мовні засоби, що й підказують шлях в межах норми, а не назовні. Спроби ж виправити усталену термінологію демонструванням окремих так званих «протиріч» нагадують кпини над капітаном, котрий має рацію. Так само, як не треба виправляти загальну термінологію у випадку капітана, котрий має рацію, не треба абсолютизувати випадки, коли вікіпедистові хотілося б сказати інакше, ніж вимагає норма. Maksym Ye. (обговорення) 09:56, 11 вересня 2017 (UTC)

Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Тобто, у нашому випадку, якщо не пишуть у проблемних контекстах, то не виникає й нерозрізнення значень. Будь непотрібні ай-ті-сфері значення выходной, исходящий, то хай би й було вихідний, але проблема в тому, що значення выходной передати інакше ніж словом вихідний важко, значення исходящий ще якось можна нафантазувати як виходячий (якщо дуже потрібно), але ці два не мають колізії одне з одним (не вживаються в однакових контекстах). А зі значенням той, що дає початок — має. Тобто, як бачите, ніхто не шукає тримовної однозначності, шукаємо однозначності лише в проблемних місцях. Що ж до допоміжних мовних засобів, то як ми бачимо з тієї статті про Python, вони не працюють: вас вони заплутали, а інших могла б заплутати їх відсутність. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:50, 11 вересня 2017 (UTC)

Пишуть, кілька десятиліть пишуть українською мовою в цій галузі. І досі не виникає нерозрізнення значень у потрібних контекстах, щоб це турбувало вікіпедистів. Мене не заплутав автор цитованої статті, це був приклад неможливості протиставляти один вжиток усьому масиву джерел, як такий, що спростовує весь масив. Термінологія це не теорема, що її доводять від супротивного. Але ж саме це наївно роблять просувачі неологізмів під приводом облудної неоднозначності. Вигадати ж на рівному місці «промблему», щоб відмовитися від норми, це справжнє безглуздя для будь-чого, хоч для вихідного коду, хоч для рації. Maksym Ye. (обговорення) 17:09, 11 вересня 2017 (UTC)

Не пишуть про достатньо високі матерії (факт писання не доведений). Відшукав я в своєму першому підручнику з інформатики фразу «вихідний файл мовою Бейсик», звісно ж, цей непояснений термін у ті часи я розумів виключно неправильно. НЕПРАВИЛЬНО, щоб його! Краще б незрозумілі слова, а не зрозумілі в незрозумілих значеннях. З рацією такої проблеми не було, помилкове виведення рації-смислу з рації-радіостанції зовсім не заважало правильно розуміти у фразі мати рацію значення мати слушність, бути правим, та й дві рації лишаються в різних контекстах, на відміну від кодів, а тим більше файлів. Це не «вигадати проблему», це проблема, як вона є. Це ж треба: ламати мовну систему кожній дитині заради десятиліттями вживаної недолугої термінології. Виправити, та й по всьому. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:50, 11 вересня 2017 (UTC)

•  Проти, per Deineka, Drundia. Вжиток перш за все. А крім того, саме слово "вихідний" — це не дуже вдалий для української мови калькований переклад з російського "исходньій". «Початковий» набагато краще відбиває термінологічну суть. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:47, 9 вересня 2017 (UTC)

  Ужиток підтверджує значну перевагу прикметника вихідний. Калька чи не калька, з російської чи з церковнослов’янської — значення не має. Можу навести цитати з українських авторів сторічної давнини про вихідний момент, вихідний рік, вихідний ґрунт. Тобто вжиток прикметника в потрібному нам значенні має дуже поважний вік для такого вашого надто поверхового заперечення. Термінологічну ж суть найкраще відбиває той термін, що має більшу поширеність, а поширеність означає також, що йому віддають перевагу більше україномовних користувачів Вікіпедії. Maksym Ye. (обговорення) 21:20, 9 вересня 2017 (UTC)

  Дуже добре, моменти, роки та ґрунти не могли бути вхідними. Аж раптом сталося так, що з’явилися речі, які можуть бути і вхідними і вихідними (причому і «початковими» і «тими, що на виході»). ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:11, 10 вересня 2017 (UTC)

•  Проти. «Початковий» має вужчу (відповідно, зрозумілішу) парадигму значень ніж «Вихідний» ? Вихідний день, Вихідний код?...--N.Português (обговорення) 06:24, 11 вересня 2017 (UTC)

  До чого тут якась «парадигма значень», хоч що ви маєте на увазі під цим? Вікіпедисти не мають виправляти загальний, фаховий, словниковий тощо вжиток, а слідувати за ним. Знову забалакування через особисті міркування, що не стосуються наших вікіпедійних функцій і обов’язків. Maksym Ye. (обговорення) 09:11, 11 вересня 2017 (UTC)

  Я не побачив у обговоренні прикладів такого вжитку, виокремлюваних у чіткий блок, що служить аргументом вашій позиції, тому висловив свої міркування. Шкодую, що це вас засмутило. Але коли я побачив це обговорення, цей «вихідний код», то у мене виникли асоціації з «вхідним кодом» і «робочим (невихідним) кодом». --N.Português (обговорення) 01:43, 12 вересня 2017 (UTC)

  Так, мене дуже засмучує і те, що продемонстрована вище перевага в рази вихідного коду проходить повз увагу, і що були відкинуті посилання на словники, і що сторонні асоціації можуть учасників обговорення уводити в бік від найпоширенішого значення. А найбільше засмучує, що цьому терміну, відомому в галузі інформатики кілька десятиліть, приписують неоднозначність. Maksym Ye. (обговорення) 08:44, 13 вересня 2017 (UTC)

  Я не знайшов «продемонстрованої вище переваги». Виділіть окремим блоком, поясніть таким нерозумним як я, і все буде добре. Адже якщо правда і раціональні аргументи на вашій стороні, хіба вас не підтримають?--N.Português (обговорення) 10:03, 26 вересня 2017 (UTC)

  Питання: наскільки прийнятні загальні словники (що дають слово «вихідний» поза комп'ютерним контекстом) для галузевого терміну (яким є «початковий/вихідний код»)? Власне, навіть і словники української комп'ютерної термінології мають невисокий авторитет — в умовах дефіциту джерел (реальних українських текстів комп'ютерної тематики), на які вони могли б спиратись. Масив таких текстів (де даний термін можливо застосувати на практиці) був би авторитетнішим джерелом, ніж існуючі словники — проте, на жаль, насьогодні він доволі малий, і сама українська Вікіпедія займає в ньому не останнє місце, тому навіть галузеві словники надто часто більше спираються на особисту думку укладача, ніж на існуючі галузеві джерела. — P.Y.Python (обговорення) 11:34, 29 вересня 2017 (UTC)

  Приблизний підрахунок частоти вживання вихідного коду в сучасних джерелах я навів у першому ж коментарі вище. Ви ж вдаєтеся до особистих досліджень прийнятності чи неприйнятності, власних умоглядних оцінок дефіциту чи чисельності текстів, виходячи з особистих міркувань про значення і вжиток, а не із справжнього вжитку зовнішніх джерел. Джерел ,яких рівно стільки, скільки є. Такі дослідження не мають жодного сенсу для підсумку у Вікіпедії. Maksym Ye. (обговорення) 04:33, 30 вересня 2017 (UTC)

Первневий, первинний, джерельний, початковий, витіковий, первісний, вихідний? Є купа синонімів і все це може бути ОД. artem.komisarenko (обговорення) 10:53, 12 вересня 2017 (UTC)

 Проти «Вихідний» у даному контексті має два значення, протилежні за змістом (або «початковий», або антонім до «вхідний»). У випадку компілятора, щó є «вихідним кодом» — текст програми, отримуваний компілятором на вході, чи відкомпільований код, згенерований ним на виході? «Початковий» не дає такої можливості розтлумачити речення з точністю до навпаки. Власне, й «вихідний код» у значенні «текст програми» є усталеним переважно лише вміру послівного перекладу російських текстів зі словом «исходный» — на практиці така конструкція надто незручна (звідки й уся ця полеміка з «текстом програми», «джерельним кодом», «сирцевим кодом» і т.д.). Як історичний артефакт української комп'ютерної термінології, «вихідний код», безумовно, важливий, але не більше. — P.Y.Python (обговорення) 10:52, 29 вересня 2017 (UTC)

P.S. Фактично, єдина перевага «вихідного коду» перед «початковим кодом» — більш рання поява поява в українській мові. Проте, навіть і тоді «вихідний код» співіснував з більш придатним для розуміння описовим словосполученням «текст програми» (яке і є зразком власне українського підходу до проблеми, і від якого відмовились переважно через ті рідкісні випадки, коли початковий код програми є не текстом, а чимось іншим — не знаю, наскільки широко застосовуються подібні системи розробки (схоже, це якась тупикова гілка еволюції ООП), але заради них і потрібне слово «код» замість «текст»; інший випадок — коли текст описує не програму, а, наприклад, веб-сторінку чи svg-зображення, тому також «текстом програми» не є). Якщо ми ставимо за мету зробити український технічний текст зрозумілішим для українського читача, ніж англомовні першоджерела, то «вихідний код» (свого роду «чудище вобло, стозѣвно и лаяй» української комп'ютерної термінології, маловідоме поза академічним середовищем і маловживане поза словниками) — точно не той термін, на якому варто зупинятись. Російське «исходный» на українську мову можна перекласти як словом «вихідний», так і синонімом «початковий», не обтяженим самоантонімічністю; або ж, якщо калькувати не російський термін, а англійський, «джерельний код» також має право на життя (проте, даруйте за тавтологію, бракує джерел, де цей термін використовувався б). Схоже, за «вихідний код» варто було б голосувати в єдиному випадку: щоб позбутися жаргонного «сирцевого коду» — але Вікіпедія вже позбулася цього новотвору, а впровадження завідомо незручного терміну лише підвищить ризик появи подібних новотворів у майбутньому. — P.Y.Python (обговорення) 17:59, 29 вересня 2017 (UTC)

 Проти per P.Y. --ReAl, в.о. 18:29, 29 вересня 2017 (UTC)

 Проти „Початковий код” — цілком зрозумілий однозначний термін, в той час як „вихідний код” можна інтерпретувати як код, що отримується за допомогою компілятора або транслятора на виході, а не на вході. Наприклад, при вживанні терміну „вихідний код” до файлу мовою SASS, що компілюється в CSS, неодмінно виникнуть розбіжності і неоднозначності з тим, який з цих кодів вважати вихідним, вхідним і початковим. Також „текст програми” для цього прикладу не дуже підходить, адже роботу з CSS програмуванням можна назвати хіба що з дуже сильною натяжкою і то лише тому що каскадні стилі в процесі еволюції стали Тюринг-повними. 46.63.38.5 22:04, 6 жовтня 2017 (UTC)

---

Підсумок

За сукупністю аргументів ПРОТИ не перейменовано.--Стефанко1982 (обговорення) 08:08, 1 листопада 2017 (UTC)