Вітні Г'юстон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Г'юстон.
Вітні Г'юстон
Whitney Houston
Зображення
Зображення
Вітні Г’юстон, 1 вересня 2009 року
Основна інформація
Повне ім'яWhitney Elizabeth Houston (Вітні Елізабет Г'юстон)
Дата народження9 серпня 1963(1963-08-09)
Місце народженняНью-Арк, Нью-Джерсі, США
Дата смерті11 лютого 2012(2012-02-11) (48 років)
Місце смертіБеверлі-Хіллз, Каліфорнія, США
Причина смертіутоплення
Похованняцвинтар Фейрвьюd
Роки активності1977—2012
ГромадянствоСША США
Національністьафроамериканці[1][2]
Віросповіданнябаптизм
Професіяспівачка, акторка, модель, авторка пісень
ОсвітаMount Saint Dominic Academyd
Співацький голосspinto soprano
ІнструментиВокал, фортепіано
Моваанглійська
ЖанрПоп, соул, R&B, танцювальна, ґоспел
Magnum opusI Wanna Dance with Somebodyd, How Will I Knowd, Saving All My Love for You і The Greatest Love of All
СпівпрацяДіонн Ворвік, Арета Франклін, Мерая Кері, Енріке Іглесіас
ЛейблArista, RCA
Нагороди
БатькоJohn Houston Jr.d
МатиСісі Х'юстон
У шлюбі зБобі Браун[3]
ДітиБоббі Крістіна Браун
Брати, сестриGary Garlandd і Michael Houstond
Автограф
www.whitneyhouston.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ві́тні Елі́забет Г'ю́стон (англ. Whitney Elizabeth Houston, 9 серпня 1963, Нью-Арк, США — 11 лютого 2012, Беверлі-Гіллз, США) — американська співачка у стилях поп, соул, R&B та госпел, авторка пісень, акторка та модель. Одна з найуспішніших співачок світу: кількість проданих нею записів оцінюють у 170 мільйонів примірників.

Розпочала творчу кар'єру 1985 року, видавши епонімний альбом. Зігравши одну з головних ролей та виконавши музичні партії у фільмі «Охоронець» (англ. «The Bodyguard»), стала дуже популярною у 1992 році. Її балада «Завжди кохатиму тебе» (англ. «I Will Always Love You»), виконана в кінофільмі, стала світовим хітом.

Згідно з «Книгою рекордів Гіннеса», Г'юстон є найбільш нагороджуваною артисткою всіх часів (англ. «The Most Awarded Female Artist of All Time»). Зокрема, вона відзначена 6 нагородами «Греммі», 15 нагородами «Billboard Music Awards», 21 нагородою «American Music Awards», двома нагородами «Еммі», «BET Lifetime Achievement Award» та іншими.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 9 серпня 1963 року в місті Іст-Оранж (штат Нью-Джерсі, США)[4]. Її мати, Емілі Дрінкард (сценічний псевдонім Сіссі), була відомою виконавицею госпелу (євангельські співи)[5], двоюрідна сестра Діонн Ворвік — також професійна співачка. У дитинстві Вітні співала в церковному хорі. В юності була досить успішною фотомоделлю[6][7].

У 1983 році Г'юстон підписала контракт із звукозаписною компанією Arista Records[8]. Один із її перших синглів під назвою «Hold Me» відразу сягнув топ-50 США[9]. Весь наступний рік Г'юстон провела в роботі над своїм дебютним однойменним альбомом. Диск вийшов у лютому 1985 року і почав рух до вершини національного чарту США, якої досяг у січні наступного року[10]. Успіх цього альбому був забезпечений синглами «You Give Good Love» та «Saving All My Love For You». Також на вершину чартів піднімалися сингли «How Will I Know» та «Greatest Love Of All».

У 1987 році Г'юстон отримала «Греммі» за сингл «Saving All My Love For You»[11]. Тоді ж вийшов її сингл «I Wanna Dance With Somebody» («Who Loves Me»), який очолив чарти по обидва боки Атлантики[12][13]. Завдяки цьому успіху альбом Whitney став першим альбомом, записаним жінкою, якій вдалося дебютувати з першої сходинки в чартах США. В цей альбом увійшла нова версія пісні «I Know Him So Well», яку колись виконувала її мати Сіссі, а також балада «Didn't We Almost Have It All», що стала п'ятою перемогою співачки в національних чартах. Сингли «So Emotional» і «Where Do Broken Hearts Go» продовжили переможну серію, побивши рекорд Beatles і Bee Gees. Однак сингл «Love Will Save The Day» перервав цю серію, діставшись тільки дев'ятої сходинки.

Пісні Г'юстон повернулися в Тор-5 у 1988 році після запису пісні «One Moment In Time»[14]. Наступний сингл «I'm Your Baby Tonight» знову підніс її на вершину американського хіт-листа[15]. Попри скромний успіх однойменного альбому (№ 3 в чарті США)[16], сингл «All The Man That I Need» компенсує це і стає її дев'ятою перемогою в американському чарті.

У тому ж році Г'юстон дебютувала у великому кіно в фільмі «Охоронець»[17]. Чотири пісні, записані нею для цього фільму, стали успішним саундтреком. Кавер-версія хіта Доллі Партон «I Will Always Love You» очолювала американські чарти протягом 14 тижнів, а британські — протягом дев'яти. Трьома хітами стали «I'm Every Woman», «I Have Nothing» і «Run To You», написані Чакою Ган.

Більшу частину 1990-х років Г'юстон займалася акторською кар'єрою, а в 1998 році випустила черговий альбом «My Love Is Your Love». У записі цього альбому брали участь такі зірки як Міссі Елліотт, Даян Воррен і Вайклеф Жан. Цим альбомом Г'юстон спробувала повернути славу першої попдіви, яка перейшла до Мераї Кері та Селін Діон. І хоча сингл «When You Believe», виконаний дуетом з Кері, що вийшов як саундтрек до мультфільму «Принц Єгипту», став світовим хітом, альбом продавався погано. Удача повернулася до співачки з виходом синглу «Heartbreak Hotel», що дістався до другої сходинки національного чарту.

Навесні 2000 року виходить збірка найкращих пісень "Whitney: The Greatest Hits». У альбом увійшли колишні балади, замість відомих швидких пісень були включені їх хауз- і ремікс-версії, а також чотири нові пісні, включно з трьома дуетами з відомими виконавцями: «Could I Have This Kiss Forever» з Енріке Іглесіасом, «Same Script, Different Cast» з Деборою Кокс і «If I Told You That» з Джорджем Майклом. Також вийшов однойменний DVD. Оригінальні фотографії для цього видання були виконані відомим і скандальним фотографом і режисером Девідом Лашапель.

Того ж року Г'юстон виступила на телеконцерті, присвяченому 25-річчю Arista Records. Г'юстон стала першою володаркою нагороди BET Lifetime Achievement Award за свій внесок у музику, створену темношкірими[18]. У серпні 2001 року Г'юстон підписала новий контракт на 100 млн доларів США за шість нових альбомів із Sony BMG, який став на той момент найбільшим в історії індустрії музики, побивши рекорд Мераї Кері (контракт якої на $80 млн з EMI був розірваний).

Світлина часів 1990-х

У 2001 році в світ вийшов альбом «Love Whitney», а через рік — диск «Just Whitney».

Вітні Г'юстон виконує «Saving All My Love for You», 31 березня 1991

«Just Whitney» побив рекорди продажів і дебютував відразу на 9-ому місці хіт-параду Billboard[19]. Альбом став золотим у багатьох країнах Європи.

У листопаді 2003 року співачка випустила різдвяний альбом «One Wish: The Holiday Album», який повністю складається з переспівів відомих різдвяних мелодій. Крім інших, в альбом увійшли дві пісні, що раніше звучали в саундтреці до фільму «Дружина священника», записаного Г'юстон ще в 1996 році, й пісня «Little Drummer Boy», виконана в дуеті з дочкою, Крістіною Браун.

Наприкінці літа 2009 року, після шестирічного затишшя виходить сьомий студійний альбом співачки під назвою «I Look to You»[20]. Г'юстон знову повертається до Клайва Девіса, під чиїм керівництвом записала більшість альбомів. Альбом дебютував на першій сходинці американського музичного чарту Billboard 200[21]. Його було продано у кількості 305 тис. копій за перший тиждень. «I Look to You» повторив успіх саундтреку до фільму «Охоронець».

З моменту початку кар'єри співачки в 1985 році, записи її альбомів, сингли і кліпи розійшлися по світу загальним тиражем понад 170 млн екземплярів.

Найзнаменитіший з синглів, композиція «I Will Always Love You», за рішенням експертів телеканалу VH1, визнана восьмою в рейтингу «100 найкращих пісень за останні 25 років» і здобула перше місце серед ста найкращих любовних пісень усіх тисячоліть.

Г'юстон є власницею понад 400 різних музичних премій і нагород[22].

У 1992 році Вітні Г'юстон одружилася зі співаком гурту New Edition Боббі Брауном[23], в 1993 році народила дочку Боббі Крістіну Браун[24].

Преса довго обговорювала стосунки Г'юстон з наркотиками та її непросте сімейне життя. Розлучення з Брауном відбулося у 2007 році[25].

У квітні 2010 року Вітні Г'юстон була госпіталізована в Парижі у зв'язку з хронічним ринофарингітом та інфекцією, причина якої не була встановлена. У травні 2011 року Г'юстон амбулаторно лікувалась від алкогольної та наркотичної залежності.[26]

11 лютого 2012 року Вітні Г'юстон померла у 48-річному віці[27] у готелі Beverly Hilton Hotel в Беверлі-Гіллз, захлинувшись водою у ванній кімнаті. Основною версією смерті є вжитий алкоголь та антидепресанти, що викликали швидке запаморочення.[28].

Дискографія

[ред. | ред. код]
Вітні Г'юстон виконує «Saving All My Love for You», 31 березня 1991 року (Welcome home heroes)
Вітні Г'юстон виконує «Greatest Love of All», 31 березня 1991 року (Welcome home heroes)

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]

Саундтреки до фільмів

[ред. | ред. код]

Компіляції

[ред. | ред. код]

Відео/DVD

[ред. | ред. код]
  • 1986: Number One Video Hits
  • 1991: Star Spangled Banner
  • 1991: Welcome Home Heroes
  • 2000: The Greatest Hits
  • 2000: Fine / If I Told You That
  • 2003: Try It on My Own / One of These Days
  • 2004: The Ultimate Collection

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
  2. ↑ BlackPast.org — 2004.
  3. ↑ https://nypost.com/2022/05/30/bobby-brown-doc-drugs-got-best-of-him-and-whitney-houston/
  4. ↑ Pareles, Jon; Nagourney, Adam (12 лютого 2012). Whitney Houston, Pop Superstar, Dies at 48 (Published 2012). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  5. ↑ Smith, Jessie Carney (1996). Notable Black American women. VNR AG. с. 304–305. ISBN 978-0-8103-9177-2.
  6. ↑ Singer Whitney Houston a Model of Success. Jet. Johnson Publishing Company. 1990. с. 32. ISSN 0021-5996.
  7. ↑ Didn't she almost have it all?. Salon (англ.). 12 лютого 2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  8. ↑ Д/ф «Whitney»[en], реж. Кевін МакДональд, 2018
  9. ↑ Teddy Pendergrass. Billboard. Процитовано 26 листопада 2020.
  10. ↑ Paul Grein (17 травня 1986). Chart Beat: Houston has 3rd No.1 from debut. Процитовано 17 червня 2010. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  11. ↑ Company, Johnson Publishing (17 березня 1986). Jet (англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  12. ↑ Company, Johnson Publishing (2 травня 1988). Jet (англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 26 листопада 2020.
  13. ↑ Inc, Nielsen Business Media (13 травня 2000). Billboard (англ.). Nielsen Business Media, Inc. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  14. ↑ Company, Johnson Publishing (12 вересня 1988). Jet (англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  15. ↑ Whitney Houston. Billboard. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  16. ↑ Whitney Houston. Billboard. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  17. ↑ Up close with Whitney Houston. EW.com (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  18. ↑ 2010 BET Honors. Essence (амер.). Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 26 листопада 2020.
  19. ↑ Whitney Houston. Billboard. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  20. ↑ Whitney Houston Album Due Out Sept. 1; 'American Idol' Auditions Kick Off | Voice of America — English. www.voanews.com (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  21. ↑ Whitney Houston. Billboard. Процитовано 26 листопада 2020.
  22. ↑ Awards. Whitney Houston Official Site (амер.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  23. ↑ Company, Johnson Publishing (26 квітня 1999). Jet (англ.). Johnson Publishing Company. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  24. ↑ Passages : People.com. web.archive.org. 2 лютого 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 26 листопада 2020.
  25. ↑ Whitney Houston Wins Custody in Divorce From Bobby Brown. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  26. ↑ Вітні Г'юстон. Біографічна довідка. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2012.
  27. ↑ Letters to the Editor — Voice of San Diego. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 12 лютого 2012.
  28. ↑ Вітні Г'юстон захлинулася водою[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітні_Г%27юстон&oldid=43364174