Вітторіо Амадео Поджіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітторіо Амадео Поджіо
італ. Vittorio Amedeo Poggio
Народженняневідомо
П'ємонт
Смерть29 серпня 1812(1812-08-29)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
ПохованняПерший Християнський цвинтар, Одеса
Країна Російська імперія
Вид збройних силРосійська імператорська армія
ЗванняСекунд-майор
Війни / битвиРосійсько-турецька війна 1787:
Штурм Ізмаїла

Вітто́ріо Амаде́о По́джіо (нар. ?, П'ємонт — пом. 29 серпня 1812, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — військовий діяч, поміщик і підприємець Російської імперії італійського походження, секунд-майор. Учасник російсько-турецької війни 1787—1792 років. Батько декабристів Йосипа та Олександра Поджіо.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в італійському регіоні П'ємонт. Вступив на російську службу у 1783 році, коли прибув з П'ємонта до Росії разом з де Рібасом і на його запрошення. Того ж року був призначений заступником лікаря. Як волонтер російської армії брав участь у Російсько-турецькій війні 1787—1792 років.[1]

За сім років на російській службі від заступника лікаря дійшов до обер-офіцера, що надавало право на отримання спадкового дворянства. Разом з герцогом Рішельє та графом Ланжероном він брав участь у штурмі турецької фортеці Ізмаїл під час Російсько-турецької війни 1787—1792 років[2]. За хоробрість нагороджений чином секунд-майора. З 1796 року пішов у відставку. Обирався синдиком Одеського городового магістрату 1797 року.[1]

У 1809 році придбав маєток Янівка Чигиринського повіту Київської губернії з 429 душами кріпаків і став поміщиком. Зайнявся комерцією, отримав підряд на будівництво першого театру Одеси, відкритого в лютому 1810 року, висунув ідею будівництва шпиталю, отримав звання почесного громадянина міста Одеса. У 1812 році помер.[3] Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[4] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Поджіо відсутні.[5]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Дивный И. В. Справочник-некрополь (часть 1) // Страницы военного некрополя старой Одессы: биографический справочник. — 2-е. — Киев : Национальная академия наук Украины, Ин-т Украинской археографии и источниковедения им. М. Грушевского, 1996.
  2. М. Мельник До 215-річчя від дня народження О. В. Поджіо, члена Північного і Південного товариств декабристів, автора «Записок декабриста», уродженця Миколаєва/Державний архів Миколаївської області. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 18 серпня 2015.
  3. Головань В. (27 лютого 2012). Старое кладбище в Одессе: здесь нашли пристанище многие из лучших сынов и дочерей Отечества. timer-odessa.net (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
  4. Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 15 квітня 2011.
  5. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-08-04. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]