Галька Гнат Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнат Галька
Hal'ka Hnat.jpg
о. Гнат Галька
Народився 1 лютого 1824(1824-02-01)
Золотники або Зарваниця
Помер 26 квітня 1903(1903-04-26) (79 років)
Дубківці
Громадянство Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Львівська духовна семінарія Святого Духа
Посада посол до Галицького сейму[d]
Конфесія католицтво

о. Гнат (Ігнатій) Михайлович Галька (Галько, 1 лютого 1824(18240201)/1 (13) лютого[1] / 10 лютого[2] Золотники[2] / Зарваниця[1] — 26 квітня 1903, Дубківці) — український галицький громадський діяч, москвофіл, священик УГКЦ, фольклорист, публіцист, посол до віденського парламенту й Галицького сойму. Псевдоніми, криптоніми: Жегота, Михайлов Навротник, И. М. Г., Ж. М. Н.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 лютого 1824(18240201) року у селі Золотники (нині Тернопільської області, Україна, тоді Королівство Галичини та Володимирії). Батько — дрібний шляхтич, «приватний офіціяліст».[2]

Навчався в нормальній школі в Бучачі та гімназії.[3]

Учасник Собору руських учених (1848 р.). У 1850 році закінчив у Львові духовну семінарію. Висвячений 1850 року.[2] Працював у Тернополі (помічник пароха у 1851-53 роках[2]), згодом — парохом у селі Дубківці (до смерти). 1859—1874 роки — Скалатський декан УГКЦ.[2] 1855 року призначений наглядачем народних шкіл у Тернополі і селах Тернопільщини (Гримайлівського повіту[2]). З 1869 року — посол до Галицького крайового сейму:

З 1873 року протягом 6-ти років — посол до Райхсрату Австро-Угорщини.

Член-засновник Галицько-Руської матиці, общества ім. Качковського. 1894 року пожертвував Станиславівській філії общества ім. Качковського 2000 золотих ринських, за що був оголошений покровителем.[2]

Помер 26 квітня 1903 року у селі Дубківці, тепер село Раштівці Тернопільської області.

Твори[ред. | ред. код]

Займався вивченням народних звичаїв та обрядів, збиранням фольклорно-етнографічних матеріалів (друкував у москвофільській пресі[2]). Друкувався під псевдонімом Жегота Михайлов Навротник, И. М. Г., Ж. М. Н. та іншими. Опублікував працю «Руські посли в краєвому сеймі і Державній думі», збірник «Народні звичаї і обичаї над Збручем» у двох частинах (1860, 1862 рр.), «Народний празник Купала» (1861), «Приказки» (1874), «З народних казок» (1893), «Народні звичаї по галицькому березі ріки Збруч» (1893), «Народні притчі і примовки» (1894). Він також автор праць «Початок розумного землеробства» (1875), «Сільська господиня» (1875), «Виклади (лекції) про малоземельне господарство» (1877), «Про наші шкільні справи» (1883) та ін. Друкував статті на етнографічні та аграрні теми у журналах «Вісник», «Слово», «Неділя», «Галичанин», «Ластівка», «Учитель», «Наука» та ін[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Медведик П. Галька Гнат Михайлович… — С. 335.
  2. а б в г д е ж и к Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 124.
  3. Нахлік О. Галька (Галько) Гнат (Ігнатий, Ігнат, Гнат,) Михайлович… — С. 323.
  4. Там само. — С. 105.
  5. Там само. — C. 107.
  6. День смерті українського етнографа та фольклориста Гната Гальки

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]