Ганкевич Климентій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганкевич Климентій Миколайович
Народився 2 вересня 1842(1842-09-02)
Настасів, Тернопільський р-н, Тернопільська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 14 листопада 1924(1924-11-14) (82 роки)
Чернівці, Буковина
Діяльність філолог
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь доктор філософії
Заклад Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Климентій Миколайович Ганке́вич (2 вересня 1842, с. Настасів, нині Тернопільського району Тернопільської області — 14 листопада 1924, Чернівці) — український мовознавець, філософ, педагог, психолог. Доктор філософії і вільних наук (1868).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 вересня 1842 року в с. Настасів, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна.

Навчався, за одними даними, в Бучацькій (при монастирі василіян), згодом у Тернопільській ц.-к. гімназії, яку закінчив у 1861 році.[1] За іншими даними, навчався у Бережанській гімназії.[2] У 1861 році вступив,[1] а в 1866 році закінчив семінарію УГКЦ у Львові (1866), навчався у Львівському університеті.[3]

Від 1868 року учителював у гімназіях Перемишля, Бережан, Станіслава (нині Івано-Франківськ), Чернівців.

Був в опозиції до польських партій, обирався членом повітової ради у Станіславі (1872).

У Чернівцях розгорнув активну громадсько-культурну діяльність, зокрема в товариствах «Руська бесіда» та «Руська Рада», останню з часом очолив. 18751890 — у Чернівецькому університеті: секретар, викладач з української літератури, філософії, та психології засновник і керівник академічного товариства «Союз» при Університеті.

1887 очолив редакцію релігійної газети «Мир».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові праці К. Ганкевича з філології, філософії та психології друкувалися в українській, німецькій і польській періодиці. Окремими виданнями вийшли:

  • «Психологія» (1868),
  • «Grundzüge der slavischen Philosophie» («Нариси слов'янської філософії», 1869; 1873; розділ із неї «Філософія в українців» перекладено українською мовою й оприлюднено у вид. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. — Харків, 1998. — Т. 6. — С. 153—166),
  • «Короткий нарис психології для ужитку в школах середніх» (1874),
  • «Życie, pisma, system filozoficzny Bronisława Trentowskiego» (1871),
  • «Система наголосів у мовах: санскритській, грецькій і українській» (1875),
  • «Археологічно-бібліографічна виставка Ставропігійського Інституту» (1888),
  • «Katalog dokumentów odnoszących się do Fedorowiczów w archiwum okcńskiem» (1890).

Дослідження К. Ганкевича про наголос в українській мові продовжили мовознавці Іван Верхратський, Я. Гануш.

У наукових працях з філософії виступав проти матеріалізму і дотримувався так званого реального ідеалізму. В релігійно-філософських питаннях стояв на суто християнських позиціях. Учасник світового конгресу психологів (Мюнхен, 1896). Підтримував наукові зв'язки з багатьма європейськими вченими.

Не раз бував у селі Вікно (нині Гусятинського району Тернопільської області), де опрацьовував архів і мистецький збірник Володислава Федоровича.

Написав книги німецькою мовою «Килимова ткацька фабрика і килимова школа Володислава Федоровича у Вікні» (1894) і «Володислав Федорович: Факти та замітки до його становища і діяльності» (1909).

Праці[ред. | ред. код]

  • Психологія. 1868;
  • Про народну філософію малорусинів, 1875;
  • Історія і критика матеріалізму і дарвінізму. 1877;
  • До питання вивчення українського наголосу. 1877;
  • Найновіший філософський рух у слов'ян. 1880;
  • Реалізм у літературі і науці. 1882;
  • До питання народної етимології в українській мові. 1888.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Мазурак Я. Бережанщина літературна… — С. 32.
  2. Гуцал П. Ганкевич Климентій Миколайович… — С. 336.
  3. Баб'як П. Г. Ганкевич Климентій Миколайович… — С. 374.

Джерела[ред. | ред. код]