Ганкевич Климентій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганкевич Климентій Миколайович
Народився 2 вересня 1842(1842-09-02)
Помер 14 листопада 1924(1924-11-14) (82 роки)
Чернівці, Чернівецька область, Українська СРР, СРСР
Діяльність філолог

Климентій Миколайович Ганке́вич (2 вересня 1842, с. Настасів, нині Тернопільського району Тернопільської області — 14 листопада 1924, Чернівці) — український мовознавець, філософ, педагог, психолог. Доктор філософії і вільних наук (1868).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 вересня 1842 року в с. Настасів, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна.

Навчався, за одними даними, в Бучацькій (при монастирі василіян), згодом у Тернопільській ц.-к. гімназії, яку закінчив у 1861 році.[1] За іншими даними, навчався у Бережанській гімназії.[2] У 1861 році вступив,[1] а в 1866 році закінчив семінарію УГКЦ у Львові (1866), навчався у Львівському університеті.[3]

Від 1868 року учителював у гімназіях Перемишля, Бережан, Станіслава (нині Івано-Франківськ), Чернівців.

Був в опозиції до польських партій, обирався членом повітової ради у Станіславі (1872).

У Чернівцях розгорнув активну громадсько-культурну діяльність, зокрема в товариствах «Руська бесіда» та «Руська Рада», останню з часом очолив. 18751890 — у Чернівецькому університеті: секретар, викладач з української літератури, філософії, та психології засновник і керівник академічного товариства «Союз» при Університеті.

1887 очолив редакцію релігійної газети «Мир».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові праці К. Ганкевича з філології, філософії та психології друкувалися в українській, німецькій і польській періодиці. Окремими виданнями вийшли:

  • «Психологія» (1868),
  • «Grundzüge der slavischen Philosophie» («Нариси слов'янської філософії», 1869; 1873; розділ із неї «Філософія в українців» перекладено українською мовою й оприлюднено у вид. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. — Харків, 1998. — Т. 6. — С. 153–166),
  • «Короткий нарис психології для ужитку в школах середніх» (1874),
  • «Życie, pisma, system filozoficzny Bronisława Trentowskiego» (1871),
  • «Система наголосів у мовах: санскритській, грецькій і українській» (1875),
  • «Археологічно-бібліографічна виставка Ставропігійського Інституту» (1888),
  • «Katalog dokumentów odnoszących się do Fedorowiczów w archiwum okcńskiem» (1890).

Дослідження К. Ганкевича про наголос в українській мові продовжили мовознавці Іван Верхратський, Я. Гануш.

У наукових працях з філософії виступав проти матеріалізму і дотримувався так званого реального ідеалізму. В релігійно-філософських питаннях стояв на суто християнських позиціях. Учасник світового конгресу психологів (Мюнхен, 1896). Підтримував наукові зв'язки з багатьма європейськими вченими.

Не раз бував у селі Вікно (нині Гусятинського району Тернопільської області), де опрацьовував архів і мистецький збірник Володислава Федоровича.

Написав книги німецькою мовою «Килимова ткацька фабрика і килимова школа Володислава Федоровича у Вікні» (1894) і «Володислав Федорович: Факти та замітки до його становища і діяльності» (1909).

Праці[ред. | ред. код]

  • Психологія. 1868;
  • Про народну філософію малорусинів, 1875;
  • Історія і критика матеріалізму і дарвінізму. 1877;
  • До питання вивчення українського наголосу. 1877;
  • Найновіший філософський рух у слов'ян. 1880;
  • Реалізм у літературі і науці. 1882;
  • До питання народної етимології в українській мові. 1888.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Мазурак Я. Бережанщина літературна… — С. 32.
  2. Гуцал П. Ганкевич Климентій Миколайович… — С. 336.
  3. Баб'як П. Г. Ганкевич Климентій Миколайович… — С. 374.

Джерела[ред. | ред. код]