Гачкувата кістка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гачкувата кістка
Hamate bone (left hand) 01 palmar view.png
Ліва рука спереду (з боку долоні). Гачкувата кістка виділена червоним.
Gray228.png
Ліва гачкувата кістка
Латинська назва Os hamatum

Commons-logo.svg Гачкувата кістка у Вікісховищі

Гачкувата кістка[1] (лат. os hamatum, іноді os unciforme) — одна з кісток зап'ястка, належить до дистального ряду. Гомологічна четвертій дистальній зап'ястковій кістці плазунів та земноводних.

Будова[ред. | ред. код]

Гачкувата кістка має клиноподібну форму з характерним гачкуватим відростком, за яким і отримала свою назву. Розташовується в дистальному ряді зап'ясткових кісток. На дистальному кінці зчленовується з п'ятою і четвертою п'ястковими кістками[2]:708–709, на проксимальному — з півмісяцевою кісткою зап'ястка, на ліктьовій стороні — з горохоподібною, на променевій стороні — головчастою[2]:708–709.

Поверхні[ред. | ред. код]

Гачкувата кістка має шість поверхонь:

  • Верхня — вершина клина, вузька, вигнута, гладка, зчленовується з півмісяцевою кісткою.
  • Нижня — має дві розділені гребенем увігнуті грані, якими вона зчленовується з четвертою і п'ятою п'ястковими кістками, утворюючи четвертий та п'ятий зап'ястково-п'ясткові суглоби.
  • Дорсальна — трикутна і шерехата для кріплення зв'язок.
  • Долонна — має на нижній і ліктьовій стороні гачок, спрямований вперед і латерально.
  • Медіальна — має видовжену грань, зрізану навкоси зверху донизу і медіально, якою вона зчленовується з тригранною кісткою.
  • Латеральна — у верхній і задній ділянці зчленовується з головчастою кісткою, решта поверхні шерехата для кріплення зв'язок.

Гачок[ред. | ред. код]

Гачок гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati) — відросток гачкоподібної форми, розташований на проксимально-ліктьовому боці кістки. Виступає дистально і променево на 1-2 мм[3]. Навколо гачка проходить ліктьовий нерв, прямуючи до медіальної сторони кисті.

Гачок утворює ліктьовий край зап'ясткового каналу і променевий край ліктьового каналу. Численні структури кріпляться до нього, включаючи горохоподібно-гачкувату зв'язку, поперечну зап'ясткову зв'язку, сухожилок ліктьового згинача зап'ястка[3]. До медіальної поверхні гачка кріпляться сухожилки короткого згинача мізинця та протиставного м'яза мізинця, на латеральній поверхні є борозна для проходу сухожилків згиначів у долонь.

Функція[ред. | ред. код]

Функцією човноподібної кістки є формування кісткової основи кисті[2]:708.

Клінічне значення[ред. | ред. код]

Найчастіше переломи гачкуватої кістки трапляються під час гри в гольф, у разі падіння на тверду поверхню при виконанні даунсвінгу, або під час гри в хокей у разі падіння на лід при виконанні плоского кидка. Перелом зазвичай є стресовим і, як правило, не піддається виявленню рентгенівським методом. Симптоми включають біль, що посилюється при стисканні руки, болісність у ділянці кістки і симптоми іррадіації по ліктьовому нерву. Характеризується німотою та слабкістю мізинця, частково підмізинного пальця, так званих «ліктьових півтора пальців».

Гачок гачкуватої кістки схильний до пов'язаних з переломами ускладнень (наприклад, незрощення), внаслідок недостатнього кровопостачання[3].

Також перелом цієї кістки є поширеною травмою при грі в бейсбол. Деякі професіональні бейсболісти зазнали операції з видалення гачкуватої кістки[4][5][6][7][8]: випадок, відомий у США як «зап'ясток Вілсона»[9].

Кальцифікація гачкуватої кістки спостерігається на рентгенограмах під час статевого дозрівання і іноді використовується в ортодонтії для визначення готовності пацієнта до ортогнатичного втручання.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Черкасов В. Г. та ін. Кістки кисті // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 43.
  2. а б в Drake, Richard L.; Vogl, Wayne; Tibbitts, Adam W.M. Mitchell; illustrations by Richard; Richardson, Paul (2005). Gray's anatomy for students. Philadelphia: Elsevier/Churchill Livingstone. ISBN 978-0-8089-2306-0. 
  3. а б в Eathorne, SW (March 2005). The wrist: clinical anatomy and physical examination—an update.. Primary care 32 (1): 17–33. PMID 15831311. doi:10.1016/j.pop.2004.11.009. 
  4. Snow, Chris (June 1, 2006). Peña to have surgery. The Boston Globe. Процитовано September 2, 2011. 
  5. Manuel, John (March 31, 2004). Wrist Troubles Drain Prospects' Power. Baseball America. Процитовано September 2, 2011. 
  6. Benjamin, Amalie (July 27, 2007). He's gaining in arms race. The Boston Globe. Процитовано September 2, 2011. 
  7. Dickerson has hand, wrist surgery. ESPN. Associated Press. May 3, 2010. Процитовано September 2, 2011. 
  8. Carobine, Kieran (March 8, 2011). Domonic Brown’s Surgery A Success. Phillies Nation. Процитовано September 2, 2011. 
  9. WILSON JN. Profiles of the carpal canal. J Bone Joint Surg Am. 1954 Jan;36-A(1):127–132

Джерела[ред. | ред. код]