Лопатка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лопатка ліва, вигляд спереду
Лопатка ліва, вигляд ззаду

Лопа́тка (лат. scapula) — кістка пояса верхніх кінцівок, яка забезпечує з'єднання плечової кістки з ключицею. У людини це плоска кістка приблизно трикутної форми.

Анатомія

[ред. | ред. код]

У лопатці розрізняють:

  • Дві поверхні:
    • передня, або реберна (facies costalis)
    • задня, або дорсальна (facies posterior)
  • Три краї:
    • верхній (margo superior)
    • медіальний, або хребетний (margo medialis)
    • латеральний, або підкрильцевий (margo lateralis)
  • Три кути:
    • медіальний, верхній (angulus superior)
    • нижній (angulus inferior)
    • латеральний (angulus lateralis)

Передня поверхня трохи ввігнута і являє собою підлопаткову ямку, яка слугує місцем прикріплення підлопаткового м'язу.

Задня поверхня лопатки випукла, розділена горизонтальним кістковим виступом — лопатковою остю (spina scapularis) — на надостну та підостну ямки. Ость починається від медіального краю лопатки, поступово підвищується, йде до латерального кута, де закінчується акроміоном, на верхівці якого міститься суглобова поверхня для з'єднання з ключицею.

Поблизу основи акроміона також на латеральному куті є увігнутість — суглобова западина лопатки (cavitas glenoidalis або ґленоїд). Сюди приєднується головка плечової кістки. Лопатка також з'єднується з ключицею акроміально-ключичним суглобом.

Інший гачкоподібний виступ — дзьобоподібний відросток (processus coracoideus) відходить від верхнього краю лопатки, а його закінчення слугує точкою прикріплення кількох м'язів.

Література

[ред. | ред. код]
  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.