Гебраїзм (філологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гебраїзм)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гебраї́зм [від лат. Hebraeus, грец. ‛εβραϊκός (‛εβραίϊκος) — єврейський] — слово, рідше вислів, запозичені з гебрейської мови, а також із сучасного івриту.

Запозичення з їдишу мають окрему назву — їдишизми.

Гебраїзми в українській мові[ред. | ред. код]

Прямих запозичень в українській мові практично не зафіксовано: першим проміжним ланцюгом виступає переважно грецька мова, з якої гебраїзми переходили до старослов'янської, а з неї — до давньокиївської мови, звідки потрапили до української. Менше гебраїзмів проникло в українську мову через їдиш, ще менше — через німецьку та французьку мови.

В українській мові гебраїзми:

Частину гебраїзмів становлять арґо (бахур, махлювати, хохма, шабаш, шмон та ін.) і окремі лексичні одиниці (бегемот).

До гебраїзмів належать і нові лексичні запозичення із сучасної гебрейської мови (кібуц, кнесет тощо).

Література[ред. | ред. код]