Генріх-Георг Баркгаузен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх-Георг Баркгаузен
нім. Heinrich Georg Barkhausen
Stamp Heinrich Barkhausen.jpg
поштова марка НДР присвячена Г. Баркгаузену, 1981 (Michel 2603, Scott 2179)
Народився 2 грудня 1881(1881-12-02)[1]
Бремен, Німецька імперія
Помер 20 лютого 1956(1956-02-20)[1] (74 роки)
Дрезден, НДР
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Національність німець
Діяльність фізик, викладач університету
Відомий завдяки фізика
Alma mater Мюнхенський технічний університет
Володіє мовами німецька[2]
Заклад Дрезденський технічний університет
Членство Академія наук НДР і Саксонська академія наук[d]
Відомий завдяки: ефект Баркгаузена
Нагороди

Ге́нріх-Ґе́орґ Баркга́узен (нім. Heinrich Georg Barkhausen; 2 грудня 188120 лютого 1956) — німецький учений в галузі електроніки й електротехніки.

Член Німецької і Саксонської АН, професор Вищої технічної школи в Дрездені. У 19171918 роках Баркгаузен, незалежно від Г. Меллера, створив теорію лампового генератора. 1919-го відкрив явище виникнення шумів у феромагнетику при плавній зміні зовнішнього магнітного поля, яке зветься ефектом Баркгаузена; разом з К. Курцем створив генератор електромагнітних хвиль дециметрового діапазону.

Медаль Г. Герца (1928), національна премія НДР (1949).

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]