Герась Соколенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герась Соколенко
Герась Соколенко.jpg

Світлина 1944 року.
Народився 3 березня 1920(1920-03-03)
с. Михля, Flag of the Ukranian State.svg УНР
Помер 20 лютого 1945(1945-02-20) (24 роки)
с. Маркт Борау, Нижня Сілезія, Третій Рейх Третій Рейх (тепер с. Борув, Нижньосілезьке воєводство, Польща Польща)
загинув у бою
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Ім'я при народженні Герасим Іванович Шмигельський
Діяльність письменник і поет
Відомий український поет
Сторінка в Інтернеті «Баляда»

Герась Соколенко (при народженні — Герасим Іванович Шмигельський) (* 3 березня 1920, Михля — † 20 лютого 1945, Маркт Борау) — український поет-романтик.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 3 березня 1920 року в незаможній сім'ї Олександри Шмигельської (Андріюківни) і Івана Шмигельського в селі Михля на Заславщині.

Освіту здобув у Михельській початковій школі, згодом Ізяславській вечірній школі.

Від 1937 працював здимником в «Промлєсхозі» в Михлі.

У 1941 спільно з Харитоном Довгалюком і Миколою Болкуном долучається до створення і діяльності ОУН М в Заславі, стає дописувачем місцевої газети «Заславський вісник», органу Заславського товариства «Просвіта».

Від зими 1942 працює в газеті «Нова Шепетівщина» у Шепетівці.

Публікує свої твори у часописах і газетах, зокрема: «Пробоєм» (Прага), «Наші дні» (Львів), «Волинь» (Рівне), «Костопільські вісті» (Костопіль), «Українка» (Костопіль), «Український засів» (Харків), «Заславський вісник» (Заслав).

В березні 1943 заарештований СД Шепетівської округи за причетність до українського підпілля, запроторений до в'язниці у Шепетівці. По чотирьох місяцях ув'язнення призначений на примусові роботи до Німеччини, утікає, переходить на нелегальне становище.

Вдруге заарештований в Заславі і перевезений до Сілезії. Працює «остарбайтером» на глиняній копальні у Шопеніц. Належить до української громади згуртованої довкола редакції часопису «Золотий перстень» у Катовіце. Друкується в «остівських» виданнях «Земля» і «Дозвілля».

Під час наступу Червоної армії мобілізований. Загинув в складі 749-го стрілецького ордена Олександра Невського полку 125-ї стрілецької дивізії. За офіційною версією похований у селі Маркт Борау поблизу міста Бреслау 20 лютого 1945 року[1][2].

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Ім'ям Герася Соколенка названо вулицю в Ізяславі[3].

Твори[ред.ред. код]

  • Герась Соколенко, Твори поета невідомої долі, АДУК − ООЧСУ, Ню Йорк − Філядельфія 1981.
  • Герась Соколенко, Сурмач визвольних змагань, Костопіль 2010.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Л. Полтава, Герась Соколенко — невідомий визначний український поет. Із спогадів упорядника, «Визвольний шлях» 1965, ч. 9, с. 967 — 969.
  • У. Самчук, На коні вороному. Спомини і враження, Видання Товариства «Волинь», Вінніпег 1975, с. 188—189; 199—201.
  • У. Самчук, На білому коні. Спомини і враження, Накладом Товариства «Волинь», Вінніпег 1980, с. 219—221.
  • П. Ротач, Романтик трагічної доби, «Друг читача» 15.04.1992.
  • Р. Доценко, Поет, навіки молодий, «Жива вода» 2000, ч. 3, с. 2, 7.
  • М. Іванченко, Юні романтики нації, «Плуг» 2003, ч. 2, с. 7 — 9.
  • А. Карп'юк, Герась Соколенко, [у кн.:] Не приведи загинути рабом, б/в, Костопіль 2004, с. 64
  • Г. Соколенко. Сурмач визвольних змагань: поезії, статті, спогади. Костопіль 2010.
  • Горбатюк В. «Душа горить новою ерою…» // Літературна Україна. — 2011. — 17 лютого. — С. 6.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання[ред.ред. код]