Гербера
| Гербера | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||||
|
Див.текст | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Гербе́ра (лат. Gerbera) — рід багаторічних трав родини айстрові (Asteraceae). Є кілька десятків видів, більша частина яких росте у Африці (в першу чергу у Південній Африці та на Мадагаскарі), деякі види зустрічаються також у тропічній Азії. Квітки Гербери за формою схожі на квітки представників родів королиця, остеоспермум та інших «ромашок»; забарвлення квіток Гербери може бути будь-яким, окрім синього.
Гербери вирощують у всьому світі (у тому числі у оранжереях) як красиво квітучі декоративні рослини - у першу чергу на зрізання, а також як садові рослини, іноді як кімнатні рослини.
Назва[ред. | ред. код]
Рід вперше був описаний у 1737 році голландським ботаніком Яном Гроновіусом (1690-1762) та названий ним на честь свого колеги, німецького лікаря та ботаніка Трауготта Гербера (1710-1743), директора Аптекарського огороду (ботанічного саду) у Москві у 1735-1742 роках, дослідника флори Поволжя[1]
Карл Лінней використав це ім'я у своїй роботі, опублікованій у 1758 році. Оскільки з точки зору Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури наукові назви рослин, опубліковані до 1 травня 1753 року не вважаються дійсно оприлюдненими, Лінней формально є автором цієї назви та назва роду записується як Gerbera L..
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
Гербери - багаторічні трав'янисті рослини. Листки подовжені, перисто-розсічені, на кінці загострені; довжиною до 35 см, зібрані у прикореневу розетку. Черешки та основа листя у деяких видів сильно опушені. Квітконоси висотою до 60 см, без листя, нерідко опушені. Квітки, як і у багатьох інших айстрових, зібрані у суцвіття кошики. У Гербери кошики одиночні, діаметром від 4 до 15 см (у деяких сортів - до 30 см); крайові квітки язичкові, з дуже різноманітним забарвленням; серединні квітки - трубчасті, дрібні; в одному кошику може бути до декількох сотень індивідуальних квіток. Тривалість цвітіння рослин - від 3 до 4 місяців. Плід - сім'янка. Життєздатність насіння зберігається до 6 місяців. Маса однієї насінини - 0,002-0,003 г.
Вирощування[ред. | ред. код]
Для розсади Гербер в умовах подібних комплексів використовується меристемних спосіб розмноження - це вирощування молодих рослинок з клітин материнського куща в лабораторних умовах. Використовується той же принцип, що і при живцюванні, тільки замість гілочки береться кілька клітин материнської рослини.[2]
Гербера у культурі[ред. | ред. код]
Гербера дуже популярна квітка та широко використовується як декоративна садова рослина або на зрізання. Культурні сорти в основному є результатом схрещування між Gerbera jamesonii та іншого Південно-Африканського виду Gerbera viridifolia.[3] Схрещений вид відомий як Gerbera hybrida. Існують тисячі сортів. Вони сильно розрізняються за формою та розміром. Кольори - різні відтінки білого, жовтого, помаранчевого, червоного та рожевого. Центр квітки іноді може бути чорний. Часто квітка може мати пелюстки декількох різних кольорів.
Види[ред. | ред. код]
Рід Гербера включає, за різними даними, від 30 до 80 видів[4]
- Gerbera ambigua
- Gerbera aurantiaca
- Gerbera bojeri
- Gerbera bonatiana
- Gerbera connata
- Gerbera cordata
- Gerbera crocea
- Gerbera curvisquama
- Gerbera delavayi
- Gerbera diversifolia
- Gerbera elliptica
- Gerbera emirnensis
- Gerbera galpinii
- Gerbera gossypina
- Gerbera hypochaeridoides
- Gerbera jamesonii
- Gerbera kunzeana
- Gerbera latiligulata
- Gerbera leandrii
- Gerbera leiocarpa
- Gerbera leucothrix
- Gerbera lijiangensis
- Gerbera linnaei
- Gerbera macrocephala
- Gerbera maxima
- Gerbera nepalensis
- Gerbera nivea
- Gerbera parva
- Gerbera perrieri
- Gerbera petasitifolia
- Gerbera piloselloides
- Gerbera pterodonta
- Gerbera raphanifolia
- Gerbera ruficoma
- Gerbera saxatilis
- Gerbera serotina
- Gerbera serrata
- Gerbera tomentosa
- Gerbera viridifolia
- Gerbera wrightii
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Smith A. W. A Gardener’s Handbook of Plant Names: Their Meanings and Origins. — Courier Dover Publications, 1997. [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.] — ISBN 0-486-29715-2, ISBN 978-0-486-29715-6.(англ.)
- ↑ Гербера: від народження до букета. Архів оригіналу за 25 січня 2020.
- ↑ Isabel Johnson. Gerbera jamesonii Adlam. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 22 січня 2014.
- ↑ Flann, C (ed) 2009+ Global Compositae Checklist. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 8 квітня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гербера // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 88. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Gerbera.org Official website of the Gerbera Association—established in Barberton, South Africa [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Гербера в вашому саду [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Gerbera на сайті eFloras [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
