Герман фон дер Літ-Томсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман фон дер Літ-Томсен
нім. Hermann von der Lieth-Thomsen
Оберстлейтенант Томсен (жовтень 1916).
Народився 10 березня 1867(1867-03-10)
Фленсбург, Королівство Пруссія
Помер 5 травня 1942(1942-05-05) (75 років)
Зюльт, Північна Фризія, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Поховання Інваліденфрідгоф
Країна  Німецька імперія
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал авіації
Автограф
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Столітня медаль
Столітня медаль
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Лицар I класу ордена Меча
Орден Грифона (Мекленбург)
Орден Грифона (Мекленбург)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач

Герман фон дер Літ-Томсен (нім. Hermann von der Lieth-Thomsen; 10 березня 1867, Фленсбург5 серпня 1942, Берлін) — німецький офіцер, генерал авіації. Один із засновників німецьких ВПС і винищувальної авіації в цілому. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія[ред. | ред. код]

Виходець із сім'ї спадкових фермерів Томсенів. Дід Германа Петер Томсен одружився з Мартою фон дер Літ і об'єднав прізвища, оскільки вона була останньою представницею своєї сім'ї. Предки Марти не були аристократами, хоча існував давній бременський рід з аналогічним прізвищем.

1 жовтня 1887 року вступив в Прусську армію, служив в інженерних частинах. З 1 жовтня 1897 по 20 липня 1900 року навчався у Військовій академії на офіцера Генштабу. З 1 квітня 1901 року служив у Генштабі. З 18 квітня 1903 року — командир роти 2-го ельзаського інженерного батальйону №19. 18 жовтня 1905 року повернувся в Генштаб, з 1907 року відповідав за управління авіацією в Технічному відділі. 8 жовтня 1909 року взяв участь у своєму першому польоті. В 1913 році призначений в Інспекцію військового повітряного і автомобільного транспорту. 17 лютого 1914 року переведений в штаб 2-го залізничного полку.

На початку Першої світової війни короткий час служив у 8-й армії і брав участь в Танненберзькій битві, після чого був переведений на Східний фронт офіцером Генштабу цепеліна Z V. 22 серпня 1914 року Томсен був призначений 1-м офіцером Генштабу 24-го резервного корпусу. Того ж дня цепелін був знищений російськими військами. Учасник боїв на Іпрі і в Карпатах. З 27 березня 1915 року — начальник штабу польової авіації. 10 серпня 1916 року за пропозицією Освальда Бельке створив перші винищувальні ескадрильї. В листопаді 1916 року штаб Томсена був розформований і він очолив штаб нового командувача ВПС Ернста фон Геппнера. Після війни працював в Прусському військовому міністерстві. 11 серпня 1919 року звільнений у відставку.

В 1925-28 роках очолював німецьку військову місію в СРСР, яка займалась таємної підготовкою військових льотчиків. В той же час у Томсена розвинулась хвороба очей і він почав втрачати зір. 1 листопада 1935 року за сприяння Германа Герінга вступив в люфтваффе і очолив відділ військових наук Імперського міністерства авіації. Зрештою Томсен повністю осліп, але залишався на дійсній службі до кінця життя. Помер в курортному готелі і був похований з військовими почестями на Інваліденфрідгоф. Оригінальний надгробок не зберігся, проте в 2000 році на могилі був встановлений новий.

Сім'я[ред. | ред. код]

Син Томсена Йоахім (1896–1918) був пілотом морської авіації. В червні 1917 року він був збитий над Темзою і потрапив в британський полон, де помер у військовому шпиталі. Похований на німецькому військовому цвинтарі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Томсена були названі казарми в Штадумі (General-Thomsen-Kaserne). 15 липня 2017 року вони були перейменовані на казарми Південного Тондерна (Südtondern-Kaserne).

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley (Hrsg.), Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935–1945. Band 2: Habermehl-Nuber. Biblio Verlag, Osnabrück 1991, ISBN 3-7648-1701-1, S. 296 f.
  • Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 2: H–O. ISBN 3-7648-2516-2, S. 342–343.
  • Rolf Roeingh: Flieger des Ersten Weltkriegs. Schriftenreihe “Deutsche Fliegerhefte”, Heft 2. Hg. vom Luftwaffenführungsstab. Deutscher Archiv-Verlag, Berlin, 1941, S. 34.