Гессен-Кассель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Landgrafschaft Hessen-Kassel
Ландграфство Гессен-Кассель
Держава Священної Римської Імперії
1567 – 1803

Coat of arms (1736-1804) of Гессен-Кассель

Coat of arms (1736-1804)

Розташування Гессен-Кассель
Hesse-Kassel in 1789
Столиця Кассель
Мови німецька
Релігії Лютеранство,
КальвінізмМориц (ландграф Гессен-Касселя))
Форма правління Абсолютна монархія
ландграф Гессен-Касселя
 - 1567–1592 Вільям IV, ландграф Гессен-Касселя
 - 1730–1751 Фредерік I, ландграф Гессен-Касселя
 - 1751–1760 Вільям VIII, ландграф Гессен-Касселя
 - 1760–1785 Фредерік II, ландграф Гессен-Касселя
 - 1785–1803 Вільям IX, ландграф Гессен-Касселя
Історія
 - Засновано 1567
 - Утворення Курфюрства 1803
Сьогодні є частиною Німеччина Німеччина

Гессен-Кассель-(нім. Hessen-Kassel, іноді нім. Hessen-Cassel)-німецьке імперське князівство, що існувало з 1567 по 1866 рік. Гессен-Кассель як окрема держава утворилася в ході поділу ландграфства Гессен, після смерті гессенського володаря — Філіппа I в 1567 році. Його володіння було поділено між синами. Старший син — Вільгельм IV отримав північну частину ландграфства зі столицею в Касселі.

В 1803 році Гессен-Кассель було перетворено на курфюрство Священної Римської імперії під назвою Курфюрство Гессен або Кургессен. В 1806 році Наполеон позбавив влади курфюрста Вільгельма I та приєднав території Гессен-Касселя до королівства Вестфалія, на чолі котрого перебував брат Наполеона - Жером.

Після відновлення Курфюрства Гессена у 1813 році Вільгельм I започаткував орден Залізного шолому в пам'ять про звільнення Гессен-Касселя від наполеонівських військ. У 1866 році Гессен-Кассель був аннексован Пруссією, увійшовши до складу провінції (нім. Hessen-Nassau). В наш час землі колишнього курфюрства складають частину території федеральної землі Гессен.

Гессен-Кассель у XVII–XVIII ст[ред.ред. код]

З часів реформації Гессенський дім, попри деякі окремі винятки, дотримувався протестантизму. Дружини ландграфів Філіппа I, Вільгельма V та Моріса походили від чешського короля Їржі з Подєбрад. Після Вільгельма VI, матері правителів Гессен-Касселя походили з роду Вільгельма I Оранського — лідера Нідерландської революції. В 1604 році Гессен-Кассель розширився за рахунок приєднання Гессен-Марбурга, правляча династія котрого убірвалася після смерті ландграфа Людвіга VI. Під час Тридцятирічної війни кальвіністський Гессен-Кассель був послідовним союзником Швеції. Вільгельм V, а після його смерті в 1637 році, його вдова- регентша Амелія Ганауська (онука Вільгельма І Оранського), підтримували Францію та Швецію, постачали війська та підтримували гарнізони, що призвело до окупації Гессен-Касселя імперськими військами. За Вільгельма VI по Вестфальському мирному договору 1648 року були приєднані частина графства Шаумбург і аббатство Гершфельд.

За правління Фрідріха I, котрий з 1720 року став королем Швеції, одружившись на Ульріке Елеонорі, сестрі Карла XII, Гессен-Кассель увійшов в персональну унію зі Швецією, що діяла з 1730 по 1751 рік. В цей час державою керував молодший брат Фрідріха I- принц Вільгельм, який після 1751 року правив під ім'ям Вільгельма VIII до 1760 року. Він захоплювався мистецтвом: зібранна ним коллекція картин, не поступалася коллекції саксонських правителів, яка піздніше утворить основу Дрезденської картинної галереї.

Гессенський солдат

Гессен-Кассель також увійшов в історію як держава, що займалася здачею в аренду власного війська. Зокрема, протягом XVIII ст. правителі Гессен-Касселя утримували військо, яке складало 7% від усього населення. Фрідріх II, наступник Вільгельма VIII, надав за грошову субсидію значну військову допомогу своєму племіннику — британському королю Георгу III в боротьбі з північноамериканськими колоніями. В національну пам'ять американців гессенські солдати увійшли як символ німецьких найманців на британській службі. На отриманні за війська кошти Фрідріх II підтримував свій розкішний спосіб життя.

Гессен-Кассель у XIX ст[ред.ред. код]

Під час німецької медіатизації 1803 року Гессен-Кассель було перетворено на Курфюрство Гессен . Тим самим, статус правителя Вільгельма IX підвищівся і він став курфюрстом Вільгельмом I.

Як помста за підтримку Пруссії землі Вільгельма I у 1807 році були включені до складу Вестфальського королівства на чолі котрого стояв Жером Бонапарт. Після поразки Наполеона, Вільгельм I зберіг свій титул курфюрста. Після 1813 року Гессен став незалежною державою, а в 1815 році вступив у Німецький союз. У 1817 році Вільгельм I дав країні конституцію. У 1821 році йому спадкував син Вільгельм II, котрий у 1831 році дав нову конституцію та передав управління країною курпринцу (спадкоємцю престолу) як соправителю. В 1847 році курпринц став курфюрстом під ім'ям Фрідріха Вільгельма I. Хвилювання, що виникли в Гессен-Касселі у зв'язку з цим, а також революцією 1848 року, тривали до 1850 року і були придушенні за допомоги прусських та австрійських військ, після чого була скасована свобода пресси і запровадженні військові суди. В 1852 році була скасована конституція 1831 року з поправками 1848 та 1849 років. З 1854 року як в гессенських, так і німецьких газетах розпочалась агітаційна кампанія за відновлення конституції 1831 року. В 1862 році ця конституція була відновлена з одночасним прийняттям виборчого закону 1849 року. Під час австро-прусської війни Гессен-Кассель був союзником Австрійської імперії. В тому ж році курфюрство зайняли прусські війська, а сам курфюрст був відвезений до Штеттина. Після цього Гессен, разом з Нассау і Франкфуртом, в 1866 році увійшов до складу прусської провінції Гессен-Нассау (нім. Hessen-Nassau).

XX століття[ред.ред. код]

Після Листопадової революції 1918 року Гессен-Нассау продовжував лишатися провінцією Пруссії, яка стала називатися «Вільна держава Пруссія» після встановлення республіканської форми правління. Після розгрому Третього Рейху в період 19451949 років Гессен-Нассау став частиною американської окупаційної зони. 19 вересня 1945 року разом з Гессен-Дармштадтом увійшов до складу землі Великий Гессен (нім. Gross-Hessen), що була утворена окупаційною адміністрацією. Великий Гессен було перетворено в 1949 році на федеральну землю Гессен у складі ФРН.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Karl E. Demandt: Geschichte des Landes Hessen. Bärenreiter Verlag, Kassel 1972, ISBN 3-7618-0404-0.
  • Philipp Losch: Kurfürst Wilhelm I., Landgraf von Hessen. Ein Fürstenbild aus der Zopfzeit. Elwert, Marburg 1923.

Примітки[ред.ред. код]