Голенищеве (Чемеровецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Голенищеве
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Чемеровецький район
Рада/громада Голенищівська сільська рада
Код КОАТУУ 6825281601
Основні дані
Населення 398 осіб
Поштовий індекс 31611
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 49°08′18″ пн. ш. 26°12′09″ сх. д. / 49.13833° пн. ш. 26.20250° сх. д. / 49.13833; 26.20250Координати: 49°08′18″ пн. ш. 26°12′09″ сх. д. / 49.13833° пн. ш. 26.20250° сх. д. / 49.13833; 26.20250
Середня висота
над рівнем моря
240 м
Місцева влада
Адреса ради 31611, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с.Голенищево, вул.Леніна,2 , тел. 9-50-31
Карта
Голенищеве. Карта розташування: Україна
Голенищеве
Голенищеве
Голенищеве. Карта розташування: Хмельницька область
Голенищеве
Голенищеве

Голени́щеве — село в Україні, в Чемеровецькому районі Хмельницької області. Населення становить 398 осіб. Орган місцевого самоврядування — Голенищівська сільська рада.

Історія села[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка про Голенищеве належить до 1493 року. До Голенищевого належать два села — Жорнівка і Германівка. Вони вважаються присілками, які виникли в позаминулому столітті. В Жорнівці в 1820 році нараховувалось 65 селян, які належали голенищевському поміщикові. Поселення Германівка засноване близько 1810 року одним з його власників Германом Лангом, звідки й походить його назва. Германівка заселилася «шляхтою», колишніми одновірцями, які перейшли сюди із сіл Кугаївці та Андріївка.

На північ від сіл Жорнівка і Германівка на межі голенищівських та іванковецьких земель, у лісі, біля річки знаходиться урочище, яке називається «Княже замчисько». До наших днів тут зберігся великий земляний вал, що охоплює кілька десятин лісу. Недалеко від нього з північного боку піднімається конусоподібна гора, яка називається в народі «Звенигорою». Тут же з-під землі б'є потужне джерело цілющої води. За народними переказами тут знаходилося легендарне місто Звенигород, яке згадується в історії у Х-ХІ століттях, в числі володінь руських князів. Місто займало 15-гектарну площу, мало міцні мури, але попри це, його спіткала доля багатьох міст Київської Русі: воно було зруйновано монголо-татарами. І лише уламки посуду, знаряддя праці мужніх захисників Звенигорода, перекази та легенди розповідають нам про ті важки часи.

Село Голенищів

  • За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.
  • За адмін.поділом 19 ст. Кам'янецький повіт 19 ст.
  • За адмін.поділом 20 ст. Чемеровецький район

Вніч з 25 на 26 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду розвідча чота (командир Павло Сумароків) Подільської групи Армії Української Народної Республіки розгромила у Голенищеві заставу прикордонної варти московських військ. У полон було захоплено 3-х комісарів (з них одна жінка), 13 вояків, а також здобуто 2 скоростріли «Максим», 14 коней, бричку і тачанку з кіньми.

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

На схід від села підноситься унікальна пам'ятка природи товтра Велика Бугаїха — найвища географічна точка Хмельниччини, висотою 400,6 метрів над рівнем моря. Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Легенди[ред. | ред. код]

Поблизу Звенигори — урочище Дівич, що омивається з трьох боків руслом річки. Легенда розповідає, що в давнину тут стояв замок, що належав молодій вродливій княжні. Сусідніми землями володів сильний і страшний чарівник. Він перемагав і руйнував очима все, на щоб не звертав погляд. Але природа зробила деяку застережність: вії у чарівника були закриті, за що його прозвали Баняком. Чарівник сам не міг відкрити очі. У цьому йому допомагали два помічники. Ставши за його спиною (щоб не зустріти страшного погляду), вони підпирали вії Баняка золотими підпірками. Почувши про прекрасну сусідку, чарівник відправив до неї своїх посланців, щоб запропонувати княжні вийти за нього заміж. Коли та відмовила, Баняк послав на замок вояків. Проте нічого вони не змогли вдіяти, бо там було достатньо їжі і джерельної води. Тоді до замку прибув сам чарівник. Помічники підняли його вії — і від страшного погляду впали стіни замку. Дружина баняка перебила воїнів і всіх жителів Дівича. З тих пір, зазначає письменник В. І. Даль, який написав цю легенду, долина ця зветься Дівич.

Посилання[ред. | ред. код]