Жердя (село)

село Жердя
Герб	Прапор
	Михайлівська церкваМихайлівська церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Тер. громада	Чемеровецька селищна територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA68020290150049502
Облікова картка	Жердя
Основні дані
Засноване	1578
Населення	1626
Площа	3,571 км²
Густота населення	455,33 осіб/км²
Поштовий індекс	31664
Телефонний код	+380 3859
Географічні дані
Географічні координати	48°48′33″ пн. ш. 26°26′9″ сх. д. / 48.80917° пн. ш. 26.43583° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	247 м
Водойми	річка Безіменна
Місцева влада
Адреса ради	31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, селище Чемерівці, вул. Центральна, 40
Карта
	Жердя
	Жердя
Мапа
	Жердя у Вікісховищі

Же́рдя — село в Україні, у Чемеровецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Географія

Подільське село Жердя розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, розташоване за 19 кілометрів від Кам'янця-Подільського. Селом тече річка Безіменна. Через Жердя проходить автошлях регіонального значення Р48 Кам'янець-Подільський — Сатанів.

Історія

Відоме з 1578 року. На околицях села виявлено залишки поселень трипільської та черняхівської культур.

В 1661 році село було спалене.

Перша церква святого Михаїла в Жерді дерев'яна збудована у 1731 році. Нова церква збудована в 1787—1790 роках — дерев'яна, з трьома восьмигранними верхами. В середині XIX століття збудована кам'яна церква.

В 1826 році більша частина села перейшла до Даровських.

Село входило до Лянцкорунської волості.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

3 грудня 1928 року після розформування Лянцкорунського району село включено до складу Орининського району.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Після ліквідації Орининського району 23 вересня 1959 року територію Жердянської сільської ради включено до складу Чемеровецького району.

1960 року Жердянську, Кочубіївську і Красноставську сільську ради об'єднано в Красноставську сільську раду з центром в селі Красноставці.

Відповідно до Указу Президії Верховної ради УРСР від 30 грудня 1962 року та рішенням облвиконкому від 7–го січня 1963 року ліквідовано Чемеровецький район, а територію Красноставської сільської ради віднесено до складу Кам'янець—Подільського району. Згідно з рішенням облвиконкому від 18 лютого 1963 року перенесено адміністративний центр Красноставської сільської ради в с. Жердя, а сільську раду переіменовано Жердянською. Сільській раді підпорядковувалися населені пункти Жердя, Кочубіїв, Красноставці. Згодом шляхом розуукрупнення Жердянської сільської ради відновлено Кочубіївську та Красноставську сільську ради.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року відновлено Чемеровецький район і включено до його складу Жердянську сільську раду.

З 24 серпня 1991 року в складі незалежної України.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади^[1], до цього органом місцевого самоврядування була Жердянська сільська рада.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району^[2].

Інфраструктура

На 2021 рік на території села було розміщено:

Жердянська ЗОШ І-ІІІ ступенів,
ДНЗ «Сонечко»,
Амбулаторія загальної практики сімейної медицини,
Сільський будинок культури,
Відділення зв'язку,
Церква УПЦ МП Архистратига Михаіла,
Церква Християн Віри Євангельської — П'ятидесятників,
Музей історії села Жердя.

Економіка

Діють:

Декілька магазинів,
Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Волочиськ агро».

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1626 осіб^[3]^[4].

Станом на 01.01.2017 року селі мешкало ▼1278 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,14 %
російська	0,80 %
білоруська	0,06 %

Відомі люди

Народились

Семенишин Микола Олександрович — український генерал поліції третього рангу.
Крижачківський Микола Людвігович — ректор, кандидат технічних наук, доктор сільськогосподарських наук Польщі, професор, доктор філософії в технічних науках, академік Української академії оригінальних ідей, заслужений працівник народної освіти України.
Луцьков Олександр Іванович — старший солдат, військовослужбовець ЗС України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).^[5]
Кузик Богдан Валентинович — учасник АТО з 2014 по 2017 роки. З дитинства хотів служити в армії, займався парашутним спортом.