Летава
| село Летава | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Чемеровецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1554 |
| Населення | 1860 |
| Площа | 4,35 км² |
| Густота населення | 427,59 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31651 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°54′25″ пн. ш. 26°18′51″ сх. д. / 48.90694° пн. ш. 26.31417° сх. д.Координати: 48°54′25″ пн. ш. 26°18′51″ сх. д. / 48.90694° пн. ш. 26.31417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
264 м |
| Водойми | Летавка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
  Летава | |
 Летава | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Лета́ва — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Село бере свою назву від річки Летавка, що протікає через усе село.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Летава розташоване на подільській височині в південно-західній частині України, за 33 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Через поселення протікає річка Летавка. Неподалік проходять шосе Р48 та Т 2308.
Клімат[ред. | ред. код]
Летава знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
Село вперше згадується у документі скальського старости Героніма Лянцкоронського, яким він дарував Станіславу Добеку Ловчовському пустинне село Летаво Дворище. Документ даний 11 квітня 1552 р[1]. В 1565 р. в селі було всього 3 двори, в 1811 році їх було вже 181.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
1882 року в селі було відкрито початкову школу.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
1937 року селі з'явилася електрика, 1938 — побудували клуб.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
Саме у село Летава влітку 1948 року зі своїми студентами приїздила художниця Тетяна Яблонська для проходження художньої практики. Зроблені нею нариси лягли в основу відомої картини "Хліб", за яку мисткиня отримала Державну премію СРСР.[2]
1949 року методом народного будівництва в селі збудували першу в області колгоспну лікарню на 25 ліжок, яка пізніше перетворилася на дільничну, а 1967 року лікарня отримала нове приміщення на 30 ліжок.
У 1964 році в центрі села було збудовано триповерхову будівлю школи.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[4]
11 травня 2023 року релігійна громада храму Покрови Пресвятої Богородиці села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.[5]
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 1860 осіб.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У селі є Летавська ЗОШ І-ІІІ ст., будинок культури та історико—краєзнавчий музей. На території села розміщений СВК «Летава».
Релігія[ред. | ред. код]
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ)
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Бойко Давид Васильович — двічі Герой Соціалістичної Праці.
- Тройнюк Юхим Прокопович — козак 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.
- Приймак Оксана Георгіївна — кандидат філософських наук,доцент Української сільськогосподарської академії
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Працює музей історії села[6]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Колишня панська садиба -
Покровська церква -
Школа -
Будинок культури -
Старостат -
Спортивний комплекс -
Крамниця -
Ставок
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Андрій, Боровський (понеділок, 24 серпня 2020 р.). Літопис Скали: Король Сигізмунд Август повідомляє, що скальський староста Геронім Лянцкоронський з Бжезя, віддає у власність пустинне село Летово Дворище шляхетному Станіславові Добеку. Пьойотрків, 11 квітня, 1552 р. Літопис Скали. Процитовано 12 липня 2023.
- ↑ Гаяне Атаян, українська художниця, донька Тетяни Яблонської. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА ЛЕТАВА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції (PDF). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Музей історії села Летава. Zruchno.Travel - національний туристичний портал (ua) . Процитовано 14 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Latawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 97. (пол.)
- Погода в селі Летава [Архівовано 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Боровський А. Летава: початок історії [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- "Летава - літопис села" - сайт присвячений історії села
Джерела[ред. | ред. код]
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |