Хропотова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Хропотова
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Чемеровецький район
Громада Чемеровецька селищна громада
Код КОАТУУ 6825288201
Основні дані
Населення 925
Площа 2,767 км²
Густота населення 334,3 осіб/км²
Поштовий індекс 31641
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 48°57′46″ пн. ш. 26°24′30″ сх. д. / 48.96278° пн. ш. 26.40833° сх. д. / 48.96278; 26.40833Координати: 48°57′46″ пн. ш. 26°24′30″ сх. д. / 48.96278° пн. ш. 26.40833° сх. д. / 48.96278; 26.40833
Середня висота
над рівнем моря
312 м
Водойми р. Муха
Відстань до
районного центру
11 км
Місцева влада
Адреса ради 31641, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с.Хропотова, вул.Піонерська,1 , тел. 9-58-10
Карта
Хропотова. Карта розташування: Україна
Хропотова
Хропотова
Хропотова. Карта розташування: Хмельницька область
Хропотова
Хропотова

Хропотова́ (Хребтова) — село в Україні, в Чемеровецькій селищній територіальній громаді Чемеровецького району Хмельницької області. Населення становить 925 осіб. Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село розташоване за 45 км від Кам'янця-Подільського та за 11 км від районного центру. Розкинулось по обох берегах невеликої річки Муха, яка бере початок біля села Свіршківці та впадає в р. Жванчик. Село охоплюють з півночі і південного-сходу гірські хребти Подільських Товтр, які ще в народі називають медоборами. На думку Ю. Сорчана, від слова «хребет» і пішла в дещо видозміненому вигляді назва села «Хребтова», пізніше «Хропотова». В центрі поселення знаходиться озеро Вікнина, на східному березі якого були побудовані перші житла.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На території села і за його межами зафіксовано ряд археологічних пам'яток. Зокрема, між селами Хропотова і Кугаївці виявлено ранньосередньовічне поселення загальною площею 150 на 70 метрів. На поверхні зібрано фрагменти слов'янської кераміки. Тут же трапляються фрагменти черняхівського посуду II—V ст. [5]. Подібну пам'ятку виявлено у північно-східному напрямку від села на території урочища з місцевою назвою Копанки. На правому березі струмка (притока р. Мухи), спостерігається вихід на поверхню залишків кераміки. Площа поселення становить 180 на 90 метрів, яка досі археологічно не досліджувалася, але засвідчує, що територія Хропотови була заселена ще з часів первісного суспільства.

Історія[1][ред.ред. код]

Вперше Хоропотова згадується в писемних документах під 1493 роком, вміщених в «Архиве ЮЗР» (Cropotova de decem solvit) [1, с.336]. На той час село мало 10 димів. Можна сказати, що Хропотова дуже давнє поселення — одне з найдавніших у Чемеровецькому районі. У 1498 р. село знаходилось у списку тих поселень, на які кам'янецькі біскупи одержали грамоту від короля Іоанна Альберта [8, с.455]. Протягом 1530—1583 років зростають земельні ділянки села майже у п'ять разів, У селі працюють два ремісника і священик, числиться млин та корчма. Але з 1661 р. Хропотова починає занепадати і «была совсем разорена и олустела». Тільки на початок XVII ст. почалось швидке заселення села [8, с.155-456]. Під час османського панування на Поділлі 1672—1699 років Хропотова була центром нахії. Центрами нахій стали найукріпленіші населені пункти. Те, що Хропотова була у свій час одним з низових адміністративних центрів, вказує сучасний польський дослідник Даріуш Колодзейчик [5]. З інших населених пунктів сучасної Хмельницької області, які були центрами нахій, можна назвати Сатанів, Китайгород, Проскурів, Чорний Острів, Зіньків, Новий Консгатиинів, Деражня та інші.

У 1793 році Хропотова була передана імператрицею Катериною одній із племінниць графа Потьомкіна — Браніцькій. За статистикою власниці села у 1820 р. належало 362 кріпака та навколишні землі. Згодом у 1830 році село переходить Чайковським і Стройновским [9. с.493]. Яворовський дає опис частини села, яка належала Віктору Болеславовичу Стройновскому. Зокрема, зазначає земельні володіння поміщика, в тому числі і соціальні стани. Господарство Стройновського займалося розведенням коней та вирощуванням сільськогосподарської продукції. Інша частина села знаходилася у володінні Євстафія Олімпієвича Чайковського. В селі на той час було 257 дворів, де проживало 715 чоловіків і 692 жінки. На початку XX ст. налічувалося 421 індивідуальне селянське господарство з кількістю населення 1852 чол. [7, с.166] та православною церквою [6, с.8-9]. Жителі села займались переважно заготівлею лісу і землеробством. До сьогодні збереглись назви урочищ в лісі «Корабльова» та «Дубники» у східній частині від села.

У селі на той час панами було побудовано два кам'яних млини на воді, які проіснували до 1917 року. Потім їх зруйнували як панське майно, так і маєтки, ґуральню та чотири корчми. Маєтки були дуже красивими. Маєток Стройновських знаходився в саду, у південній частині села. Приміщення двоповерхове, з підвалом, з великою терасою і балюстрадою зі східної сторони, з колонами на два поверхи, з просторими залами і кімнатами, обладнаними коштовними меблями, підлогою з дубового паркету. Виразність архітектури вдало посилювалася ландшафтом і красивим рельєфом місцевості з виглядом на заплаву річки. Перед маєтком доріжка для під'їзду до входу. Алеї висаджені квітучими кущами, які цвіли ціле літо, навкруги сад.

Маєток Чайковського розміщувався із західної частини села в оточені саду, де тепер медичний пункт. Сад був обнесений насипом і ровом 3 м завширшки та 2 м завглибшки. Палацова будівля де в чому поступалася маєтку Стройновського. але за архітектурою була досить красивою. Навколо сад обсаджений горіхами, які збереглися досі. Поруч навпроти дороги на Ямпільчик був будинок, біля нього великий погріб довжиною 15 м і шириною 4 м [2, с.6-11]. У центрі села, з південного сходу, вздовж церкви знаходився сімейний склеп Чайковських з чавунним хрестом без надписів, на території якого сьогодні побудовано новий храм [3, с.508].

Значне місце в історії села займала релігія. Церква в селі була побудована ще в кінці XVII століття, свідками цьому с 400 літні липи, висаджені навколо старого храму [2, с.6-11]. Проте в 1740 р. відбулась спроба підпалити церкву, залишились цілими лиш стіни. Зусиллями селян вона була реставрована в 1748 р., мала 80 парафіян, два городи та 20 косарів. У 1791 р. була зведена нова одно купольна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці із 875 парафіянами. Але в 1872 р. купол церкви обвалився, хоча наступного року був відреставрований, проте не надійними буди стіни. Тому в 1888 р. збудована нова церква теж дерев'яної конструкції, при якій того ж року відкрито церковно-парафіяльну школу [8, с.456]. Навчання в ній відбувалося переважно взимку. Усіх, хто бажав, навіть людей похилого віку, навчав дяк, за що вони сплачували йому 10 карбованців чистим золотом за учня. В 1889 р. відкрито нове шкільне приміщення, де продовжилось навчання селян грамоті, У школі на той час навчалися 26 дітей. Настоятелі церкви вели «Літопис», в якому записували всі події, що відбувалися в селі до 1934 року [2, с.б-11].

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженцем села є Пагор Дмитрій Олексійович, захисник Майдану.

Охорона природи[ред.ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Наявна інформація використана з наукової роботи: Пагор В. В. З історії села Хропотова Чемеровецького району Хмельницької області (кінець XV—XIX ст.). // Збірник наукових праць студентів та магістрантів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2008. — Випуск 2. — 174 с. — С. 13-14.

Джерела та література[ред.ред. код]

  1. Архив ЮЗР. — Ч. VIII. — Т.ІІ. — С. 336.
  2. Вовчок В. П. Нарис з історії села Хропотова. Рукопис (Зберігається в бібліотеці села). — 2002. — С. 6-11.
  3. Гульдман В. Населенные места Подольской губернии. Настольно-справочная книжка для землевладельцев. — Каменец-Подольск, 1893. — С. 508.
  4. Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С.604.
  5. Король П. В. Подих давнини // Нове життя, 2003. — 9 серпня.
  6. Крылов А. Населенные места Подольской губернии. — Каменец-Подольск. 1901. — С. 8-9.
  7. Населенні місця Поділля. Подільське губернське статистичне бюро. — Вінниця, 1925. — С.166.
  8. Труды Подольского епархиального историко-статистичес-кого комитета / под ред. Н. И. Яворовськаго, — Каменец-Подольск, 1895. — Вып.7. — С. 455-456.
  9. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета / под ред. Е. Сецинского. — Каменец-Подольский, 1901. — Вып.9. — С. 493.

Джерело[ред.ред. код]

  1. Пагор В. В. З історії села Хропотова Чемеровецького району Хмельницької області (кінець XV—XIX ст.) // Збірник наукових праць студентів та магістрантів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2008. — Випуск 2. — 174 с. — С. 13-14.

Посилання[ред.ред. код]