Гончаренко Віктор Михайлович
Віктор Гончаренко | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Віктор Михайлович Гончаренко | |||||||||||||||||||||||||
Народження | 10 червня 1977 (46 років) | |||||||||||||||||||||||||
Хойники, Білоруська РСР | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 171 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Білорусь | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
ДЮСШ (Хойники) РУОР (Мінськ) | ||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Ві́ктор Миха́йлович Гончаре́нко (біл. Віктар Міхайлавіч Ганчарэнка, рос. Виктор Михайлович Гончаренко, нар. 10 червня 1977, Хойники, Гомельська область, Білоруська РСР) — білоруський футбольний тренер, головний тренер російського футбольного клубу Краснодар.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Вихованець ДЮСШ міста Хойники та Республіканського училища олімпійського резерву в Мінську, де його першими тренерами були Олександр Вергейчик і Юрій Пишник.
З 1995 по 1997 виступав в РУОРі, після чого перейшов до БАТЕ, де грав з 1998 по 2002 рік. За період гри в команді двічі ставав чемпіоном Білорусі (1999, 2002) та двічі срібним призером (1998, 2000) і один раз бронзовим призером (2001). Кар'єру гравця завершив через отримання серйозної травми (розрив хрестоподібної зв'язки лівого колінного суглоба) під час тренування.
Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]
Після завершення кар'єри гравця вступив до Білоруської державної академії фізичної культури, яку закінчив 2004 року, здобувши спеціальність «тренер з футболу».
БАТЕ[ред. | ред. код]
З 2004 по 2006 рік працював тренором дубля БАТЕ. У 2007 році став старшим тренером головної команди БАТЕ, а 13 листопада 2007 року став головним тренером. Має ліцензію УЄФА категорії «B» та категорії «A». У 2008 році вивів БАТЕ в груповий раунд Ліги чемпіонів і став наймолодшим головним тренером в історії цього турніру. Також під керівництвом Віктора Гончаренка БАТЕ став першим клубом в історії Білорусі, що грав в основному раунді Ліги чемпіонів. Цей успіх також був закріплений перемогою в чемпіонаті Білорусі. За підсумками року став переможцем національного конкурсу «Тріумф» в номінації «Тренер року». Також зайняв 17 місце в рейтингу найкращих клубних тренерів 2008 року за версією IFFHS.
«Кубань»[ред. | ред. код]
12 жовтня 2013 року залишив борисовський клуб[1] і того ж дня уклав контракт на 4,5 роки з російським футбольним клубом «Кубань»[2] з заробітною платою близько мільйона євро в рік[3]. 20 жовтня Гончаренко дебютував як тренер «Кубані», поступившись з рахунком 1:3 московському «Динамо».
Старт нового сезону для «Кубані» видався вельми вдалим — команда видала дев'ятиматчеву серію без поразок, поступившись лише в матчі 10-го туру чинному чемпіону ЦСКА[4]. 13 листопада 2014 року керівництвом «Кубані» було прийнято рішення відправити у відставку Гончаренка «через відсутність жорсткості в спілкуванні з футболістами»[5]. На той момент «Кубань» після 13 турів займала 5-те місце в чемпіонаті Росії з 24 очками, відстаючи від другого місця лише на 1 очко. Новим тренером «Кубані» став Леонід Кучук, з яким команда здобула одну перемогу в 15 матчах чемпіонату Росії, але дійшла до фіналу Кубка Росії, де в додатковий час поступилася «Локомотиву».
«Урал»[ред. | ред. код]
14 червня 2015 року Віктор Гончаренко призначений на пост головного тренера «Уралу». 38-річний фахівець підписав контракт, розрахований на три роки[6]. 25 серпня 2015 року з'явилися повідомлення про те, що Гончаренко залишив «Урал» за власним бажанням[7]. Інформація з'явилася перед домашнім матчем 7-го туру чемпіонату Росії проти «Терека». У 6 матчах під керівництвом Гончаренка в чемпіонаті Росії 2015/16 «Урал» здобув 1 перемогу, 2 рази зіграв внічию і зазнав 3 поразки, займаючи 10-те місце. Наступного дня клуб спростував відставку Гончаренка[8]. 1 вересня ФК «Урал» виступив із заявою про припинення співробітництва за обопільною згодою через розбіжності в поглядах на подальші шляхи розвитку клубу[9].
ЦСКА[ред. | ред. код]
13 вересня 2015 року Гончаренко увійшов до тренерського штабу ЦСКА, який очолював Леонід Слуцький, де зайняв посаду старшого тренера. До цього йому пропонували посаду віце-президента БАТЕ[10]. 21 травня 2016 року тренерський штаб ЦСКА, після перемоги над «Рубіном» з рахунком 1:0 приніс команді чемпіонський титул[11], а незабаром після цього Гончаренко залишив команду, бажаючи продовжити самостійну роботу.
«Уфа»[ред. | ред. код]
6 червня 2016 року призначений на пост головного тренера клубу «Уфа». Трудова угода була розрахована на два роки з можливістю продовження контракту ще на один сезон[12].
14 жовтня 2016 року став першим головним тренером в історії російської Прем'єр-ліги, що прокоментував події на полі під час матчу своєї команди — під час прямої трансляції матчу ЦСКА — «Уфа»[13][14][15]. Під керівництвом Гончаренко «Уфа» демонстрував впевнену гру і до зимової перерви змогла закріпитися в середині турнірної таблиці, а також дійти до чвертьфіналу Кубка Росії. У грудні 2016 року Гончаренко залишив клуб.
Повернення в ЦСКА[ред. | ред. код]
12 грудня 2016 року Гончаренко повернувся в ЦСКА, змінивши Леоніда Слуцького на посаді головного тренера. Контракт білоруського фахівця розрахований на два роки[16]. Перший матч Гончаренка як головного тренера ЦСКА завершився нульовою нічиєю з «Зенітом».
«Краснодар»[ред. | ред. код]
6 квітня 2021 року підписав контракт до кінця сезону 2022/23 з клубом «Краснодар»[17].
Досягнення[ред. | ред. код]
Футболіст[ред. | ред. код]
- Чемпіон Білорусі (2): 1999, 2002
- Срібний призер чемпіонату Білорусі (2): 1998, 2000
- Бронзовий призер чемпіонату Білорусі (1): 2001
Тренер[ред. | ред. код]
- Чемпіон Білорусі (6): 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013
- Володар Кубка Білорусі: 2009-10
- Володар Суперкубка Білорусі (3): 2010, 2011, 2013
- Найкращий тренер Білорусі (3): 2008, 2009, 2010[18]
- Володар Суперкубка Росії (1): 2018
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кандидат на пост головного тренера «Кубані» Гончаренко залишив БАТЕ. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Головний тренер «Кубані» — Гончаренко, підписаний контракт на 4,5 роки. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Гончаренко може очолити збірну Білорусі. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ ПФК ЦСКА розгромив «Кубань». Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ «Кубань» звільнить Гончаренка через відсутність жорсткості у спілкуванні з гравцями. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Гончаренко очолив «Урал». Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ ГОНЧАРЕНКО ЗВІЛЬНИВСЯ З «УРАЛУ»?. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ «УРАЛ» СПРОСТОВУЄ ВІДСТАВКУ ГОНЧАРЕНКО. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ ФК «УРАЛ» І ВІКТОР ГОНЧАРЕНКО ДОМОВИЛИСЯ ПРО РОЗІРВАННЯ КОНТРАКТУ. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Капська: пропонував Гончаренко пост віце-президента БАТЕ. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ ЦСКА став шестиразовим чемпіоном Росії. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 29 травня 2019.
- ↑ Віктор Гончаренко — головний тренер ФК «Уфа»!. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ ЦСКА — Уфа. Гончаренко коментує заміну гравця по ходу матчу. Інформація коментаторів прямий трансляции. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Спорт-Експрес, 14 жовтня 2016. Віктор Гончаренко дав інтерв'ю під час матчу з ЦСКА. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Радянський Спорт, 14 жовтня 2016. Втрачаючи бійців, набираючи очки. Як ЦСКА обійшов «Спартак». Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Віктор Ганчаренко очолив ПФК ЦСКА. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
- ↑ Виктор Ганчаренко стал главным тренером «Краснодара». Официальный сайт ФК «Краснодар» (рос.). Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ Гончаренко став тренером року в Білорусі. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 18 грудня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Віктор Гончаренко на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Стаття про тренера на сайті football.ua [Архівовано 18 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
|
|
|
|
|
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |