Новіков Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Новіков
Особові дані
Повне ім'я Віктор Іванович Новіков
Народження 19 січня 1912(1912-01-19)
  Москва, Російська імперія
Смерть 28 серпня 1971(1971-08-28) (59 років)
  Москва, РРФСР
Зріст 177 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1927—1928 СРСР «Будівельник» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1929—1933 СРСР «Казанка» (М) ? (?)
1933—1936 СРСР «Динамо» (М) ? (?)
1937—1938 СРСР «Локомотив» (М) 9 (0)
1939—1940 СРСР «Крила Рад» (М) 37 (7)
1941 СРСР «Профспілки-2» 1 (0)
1942—1946 СРСР «Крила Рад» (К) 28 (2)
1947 СРСР «Дзержинець» (Ч) ? (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1945—1946
1947—1948
1949
1950—1951
1953—1955
1956—1957
1957
1959
1960—1961
1962
1963
1964
1965—1967
1968
СРСР «Крила Рад» (К)
СРСР «Дзержинець» (Ч)
СРСР «Авангард» (Св)
СРСР «Шахтар» (Ст)
СРСР «Нафтовик» (Б)
СРСР «Мосбас»
СРСР «Буревісник» (К)
СРСР «Шахтар» (Ст)
СРСР «Білорусь»
СРСР «Спартак» (Н)
СРСР «Трактор» (В)
СРСР «Авангард» (Х)
СРСР «Алга» (Ф)
СРСР «Балтика»
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віктор Іванович Новіков (рос. Виктор Иванович Новиков; нар. 19 січня 1912, Москва, Російська імперіяпом. 28 серпня 1971, Москва, РРФСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника. Заслужений майстер спорту СРСР (1951).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Будівельник» (Москва). У 1929 році розпочав футбольну кар'єру в складі клубу залізничників, який тоді мав назву КОР (Москва), а потім «Казанка» (Москва). У 1934 році отримав запрошення від московського «Динамо». У 1937 році повернувся до клубу залізничників, який змінив назву на «Локомотив» (Москва). У 1939 році підсилив складі іншого московського клубу, «Крил Рад». У 1941 році став гравцем клубу «Профспілки-2» (Москва). Після початку Німецько-радянської війни разом з іншими працівниками двигунобудівного заводу був евакуйований до Куйбишева, де захищав кольори новоствореного клубу «Крила Рад» (Куйбишев). У куйбишевському клубі вионував функції капітана команди. Завершив кар'єру футболіста в 1947 році в складі челябінського «Дзержинця».

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Ще будучи гравцем розпочав тренерську діяльність. У 1945—1946 роках був граючим тренером куйбишевських «Крил Рад»[1]. У 1947—1948 роках очолював челябінський «Дзержинець», а в 1949 році — «Авангард» (Свердловськ). З 1950 по 1951 рік працював головним тренером сталінського «Шахтаря». В 1951 році зайняв з донецким «Шахтором» 3-є місце чемпіонату СРСР, за що отримав звання заслуженого майстра спорту. Потім тренував клуби «Нафтовик» (Баку), «Мосбас» (Сталіногорськ) та «Буревісник» (Кишинів), а в 1959 році знову очолив сталінський «Шахтар». Потім працював у клубі «Білорусь» (Мінськ)[2]. Новіков зібрав практично нову команду, яка отримала місце в класі А. До неї для посилення були запрошені досвідчені москвичі Денисенко, Арбутов, Терєхов з «Торпедо», півзахисник «Динамо» Жуков. «Білорусь» відзначилася дуже хорошим стартом - 5 перемог в 5 матчах, серед обіграв виявилися такі гранди, як московський «Спартак», «Шахтар», київське [[ Динамо (Київ)|«Динамо»]]. З 1962 по 1963 рік тренував клуби «Спартак» (Нальчик) та «Трактор» (Волгоград). 8 серпня 1963 року був призначений головним тренером харківського «Авангарду», яким керував до кінця 1964 року. З 1965 по 1967 рік очолював «Алгу» (Фрунзе). У 1968 році приєднався до тренерського штабу калінінградської «Балтики», в якій спочатку працював старшим тренером, а потім перейшов на посаду технічного директора.

28 серпня 1971 помер у Москві у віці 59 років[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Крила Рад» (Москва)
«Крила Рад» (Куйбишев)

Як тренера[ред. | ред. код]

«Крила Рад» (Куйбишев)
«Шахтар» (Сталіно)

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]