Гопей Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гопей Іван Олександрович
Гопей Іван Олександрович.jpg
Народився 10 червня 1937(1937-06-10) (81 рік)
Нове Село (гміна Бірча), Гміна Бірча, Перемишльський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Посада Народний депутат України[1]

Гопей Іван Олександрович (нар.10 червня 1937, Нове Село, Польща) — український державний та політичний діяч, народний депутат України 1-го скликання[2], голова виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. Українець. Скінчив Козельщинську середню школу, а 1960 року — Харківський інститут механізації та електрифікації сільського господарства.

Після закінчення інституту працював інженером Градизької ремонтно-технічної станції, завідувачем ремонтної майстерні, головним інженером, керуючим Градизькою районною сільгосптехнікою Полтавської області.

Член КПРС з 1962 року.

У 1965 році призначений головним інженером Глобинської, а згодом — керуючим Диканською районною сільгосптехнікою Полтавської області.

У 1968 році обраний секретарем, 2-м секретарем Диканського районного комітету КПУ Полтавської області.

З травня 1970 по листопад 1972 року працював головою виконавчого комітету Диканської районної ради депутатів трудящих.

З 1972 по 1980 рік працював головою Полтавського обласного об'єднання із виробничо-технічного забезпечення сільського господарства.

Закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

З листопада 1980 року — секретар Полтавського обласного комітету КПУ з питань сільськогосподарського виробництва. З грудня 1984 по липень 1986 року перебував у Демократичній Республіці Афганістан на посаді радника уповноваженого уряду республіки у південно-східній зоні Афганістану, провінція Газні.

З 1988 по 1992 рік — голова виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів, а з 1991 по 1994 рік — голова Полтавської обласної Ради народних депутатів.

Обирався депутатом Верховної Ради України ХІІ скликання (Карлівський виборчий округ № 326; за — 39384 виборці; проти — 33602).

З 1995 року — начальник відділу кадрового забезпечення аграрної освіти і загальних питань управління сільського господарства Полтавської обласної державної адміністрації.

Нагороджений 3 орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]