Оніпко Максим Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оніпко Максим Данилович
Оніпко Максим Данилович.jpg
Народився 1915(1915)
село Жуківка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, тепер у складі смт. Машівка Машівського району Полтавської області
Помер 13 вересня 2005(2005-09-13)
місто Полтава
Національність українець
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Максим Данилович Оніпко (жовтень 1915(1915), село Жуківка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, тепер у складі смт. Машівка Машівського району Полтавської області — 13 вересня 2005, місто Полтава Полтавської області) — український радянський діяч, 1-й секретар Полтавського міського комітету КПУ, голова виконавчого комітету Полтавської обласної промислової ради депутатів трудящих (1963—1964 рр.). Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1934 році закінчив школу фабрично-заводського навчання при Полтавському паровозоремонтному заводі. Працював нарядчиком поїзних бригад вагонного депо станції Основа Харківської області.

У 1937—1938 роках навчався на курсах партійно-комсомольського активу політичного відділу Південної залізниці.

У 1938—1941 роках — на комсомольській роботі на залізничному транспорті. Член ВКП(б) з 1939 року.

Під час німецько-радянської війни у 1941 році працював інструктором політичного відділу Рязано-Уральської залізниці. Потім був старшим інструктором Політичного управління Міністерства шляхів СРСР із комсомольської роботи.

У 1943—1950 роках — 1-й секретар Полтавського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1950 — 13 лютого 1959 року — заступник голови виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

12 лютого 1959 — січень 1963 року — 1-й секретар Полтавського міського комітету КПУ.

У січні 1963 — грудні 1964 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної промислової ради депутатів трудящих.

У грудні 1964 — 1970 року — секретар Полтавського обласного комітету КПУ.

До 1988 року — директор Полтавського краєзнавчого музею.

Потім — на пенсії у місті Полтаві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]