Оніпко Максим Данилович

Оніпко Максим Данилович
Народився	1915(1915) село Жуківка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, тепер у складі смт. Машівка Машівського району Полтавської області
Помер	13 вересня 2005(2005-09-13) місто Полтава
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди

Максим Данилович Оніпко (жовтень 1915(1915), село Жуківка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, тепер у складі смт. Машівка Машівського району Полтавської області — 13 вересня 2005, місто Полтава Полтавської області) — український радянський діяч, 1-й секретар Полтавського міського комітету КПУ, голова виконавчого комітету Полтавської обласної промислової ради депутатів трудящих (1963—1964 рр.). Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

Життєпис

У 1934 році закінчив школу фабрично-заводського навчання при Полтавському паровозоремонтному заводі. Працював нарядчиком поїзних бригад вагонного депо станції Основа Харківської області.

У 1937—1938 роках навчався на курсах партійно-комсомольського активу політичного відділу Південної залізниці.

У 1938—1941 роках — на комсомольській роботі на залізничному транспорті.

Член ВКП(б) з 1939 року.

Під час німецько-радянської війни у 1941 році працював інструктором політичного відділу Рязано-Уральської залізниці. Потім був старшим інструктором Політичного управління Міністерства шляхів СРСР із комсомольської роботи.

У 1943 — січні 1950 року — 1-й секретар Полтавського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1950 — 13 лютого 1959 року — заступник голови виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

12 лютого 1959 — січень 1963 року — 1-й секретар Полтавського міського комітету КПУ.

У січні 1963 — грудні 1964 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної промислової ради депутатів трудящих.

14 грудня 1964 — 6 серпня 1970 року — секретар Полтавського обласного комітету КПУ. Від обов'язків секретаря обласного комітету КПУ «увільнений за станом здоров'я».

До 1988 року — директор Полтавського краєзнавчого музею.

Потім — на пенсії в місті Полтаві.

Нагороди

• два ордени Трудового Червоного Прапора (28.10.1948, 26.02.1958)
• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (15.10.1965)
• Заслужений працівник культури Української РСР (29.10.1985)

Джерела

• Онипко Максим Данилович