Черченко Андрій Спиридонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черченко Андрій Спиридонович
Черченко Андрій Спиридонович.jpg
Народився 17 липня 1908(1908-07-17)
хутір Сохинівка або село Солониця Полтавської губернії, тепер Козельщинського району Полтавської області
Помер 2 січня 1979(1979-01-02) (70 років)
Полтава
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська СРР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання підполковник
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден «Знак Пошани»Орден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної Зірки

Андрій Спиридонович Черченко (17 липня 1908(19080717), хутір Сохинівка або село Солониця Полтавської губернії, тепер Козельщинського району Полтавської області, Україна — 2 січня 1979, Полтава) — український радянський партійний та господарський діяч, голова Полтавського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1956—1960 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1926 році листоношею Солоницького поштового агентства.

У 1930—1933 роках — у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

З 1933 року — секретар Козельщинського районного комітету ЛКСМУ. Потім працював 2-м секретарем Новогеоргіївського районного комітету КП(б)У на Полтавщині.

У грудні 1938—1940 роках — 2-й секретар Полтавського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1940—1941 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу Полтавського обласного комітету КП(б)У.

У 1941—1946 роках — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Перебував на військово-політичній роботі: заступник начальника Політичного відділу 12-ї гвардійської козачої кавалерійської дивізії 5-го гвардійського кавалерійського корпусу Південного, Закавказького, Північно-Кавказького, 4-го, 2-го, 3-го Українських фронтів.

Після демобілізації — завідувач організаційно-інструкторського відділу Полтавського обласного комітету КП(б)У.

У 1949 — травні 1950 року — секретар Полтавського обласного комітету КП(б)У.

9 травня 1950 — липень 1955 року — 2-й секретар Полтавського обласного комітету КПУ.

У липні 1955 — 13 лютого 1959 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У 1958 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

З 13 лютого 1959 до 1963 року — начальник Полтавського обласного управління місцевої і паливної промисловості. Потім — на керівній господарській роботі.

З 1971 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Полтаві.

Звання[ред. | ред. код]

  • гвардії старший політрук
  • гвардії майор
  • гвардії підполковник

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]