Белгіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Положення провінції

Белгіка (лат. Gallia Belgica) - провінція Римської імперії, утворена у 16 до н. е. в області розселення кельтського племені белгів після адміністративної реформи проведеної Авґустом. Після цього поділу Галлії і утворилася Белгіка, яка межувала з Лугдунською Галлією, Нижньою та Верхньою Германіями. При імператорі Діоклетіані (284-305) розділена на дві провінції: Белгіка I і II Белгіка. У V столітті завойована франками. Після завоювання Белгіки франками вона і була заселена цими германськими племенами, а почасти також фризами і саксами, які значною мірою германізували колишнє белго-римське населення Північної Белгіки (згодом стало складовою частиною фламандської народності); германізація белго-римського населення Південної Белгіки була незначною (тут склалася згодом валлонська народність).

Посилання[ред. | ред. код]

Белгіка у «Historisches Lexikon der Schweiz» (нім.)