Гросул Яким Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яким Сергійович Гросул
Гросул.jpg
Народився 21 вересня 1912
Карагаш, Російська імперія
Помер 28 вересня 1976(1976-09-28) (64 роки)
Кишинів, СРСР
Громадянство Російська імперія, СРСР
Alma mater Придністровський державний університет імені Тараса Шевченка
Галузь наукових інтересів історія та історіографія Молдови 1920 століть.
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна

Яким Сергійович Гросул (8 (21) вересня 1912(19120921), Карагаш — 28 вересня 1976) — радянський історик, член-кореспондент АН СРСР (1966), академік і президент АН Молдавської РСР1961), спеціаліст з історії та історіографії Молдови 1920 століть, депутат Верховної Ради СРСР 5-го і 6-го скликань.

Біографія[ред.ред. код]

Я. С. Гросул народився 21 вересня 1912 року у селянській родині в селі Карагаш, Тираспольського повіту, Херсонської губернії. Навчався він в одній з перших молдовських шкіл, створених в його рідному селі після закінчення громадянської війни. У 1933 році закінчив робітфак, а в 1937 році — Тираспольський педагогічний інститут, де до 1946 року (з перервою на час служби в армії) працював викладачем історії СРСР, діалектичного та історичного матеріалізму, був деканом історичного факультету. Тут Яким Сергійович в 1939 році вступив у КПРС.

У 1944 році Я. С. Гросул захистив кандидатську дисертацію на тему «Селянська реформа 1868 року в Молдавії». Ця проблематика (розкладання феодалізму і розвиток капіталізму) стала надалі головним об'єктом його досліджень. У 1955 році Я. С. Гросул захистив докторську дисертацію на тему «Селяни Бессарабії 1812—1861 років». Через рік вийшла його монографія під тією ж назвою. У ній вперше в радянській молдовській історіографії були розкриті особливості селянської громади в Бессарабії XIX століття, спростовані положення «вотчинної теорії», показані розвиток економіки краю, соціально-економічне становище та система феодальної експлуатації основних категорій селян, висвітлені форми їх класової боротьби. В книзі історіографічний огляд, в якому дана розгорнута критика буржуазної літератури з даного питання. На основі глибокого аналізу великого матеріалу в монографії вперше показано прогресивне значення приєднання Бессарабії до Росії в 1812 році.

У 19501960-ті роки Я. С. Гросул опублікував у різних наукових виданнях ряд важливих статей, в яких досліджувалися різні сторони історії Молдови епохи феодалізму і капіталізму (історія землеволодіння, характер позаекономічного примусу в Бессарабському селі XIX століття, правове становище окремих категорій населення та інше).

Я. С. Гросул поєднував наукову роботу з активною діяльністю по організації університетської освіти та створення академічних наукових установ в Молдавській РСР. З 1946 по 1960 рік він був деканом історико-філологічного факультету та завідувачем кафедрою історії СРСР Кишинівського університету. У червні 1949 року він стає заступником директора Молдовської науково-дослідної бази АН СРСР, у травні 1950 року (після перетворення її в Молдовську філію АН СРСР) обирається заступником голови, а з лютого 1954 року є головою Президії філії. З 2 серпня 1961 року — часу заснування АН Молдовської РСР — Я. С. Гросул її дійсний член і перший, протягом 15 років, беззмінний президент. Під його керівництвом АН МРСР перетворилася на крупний науковий центр республіки і країни в цілому, де працює великий колектив учених, зайнятих вирішенням багатьох проблем, що мають важливе значення для розвитку економіки і культури Молдови, підготовки наукових кадрів. У 1966 році Я. С. Гросул обирається членом-кореспондентом АН СРСР.

Перу Я. С. Гросула належить понад 100 досліджень. Він був організатором і керівником ряду великих наукових праць з історії республіки, серед яких двотомна «Історія Молдавії» (видання 1-е — 19511955 роки, 2-е — 19651968 роки). У співавторстві з іншими дослідниками Я. С. Гросул опублікував ряд монографій:

  • «Селянська реформа 60 — 70-х років XIX століття В Бессарабії»;
  • «Історична наука Молдавської РСР»;
  • «Нариси історії народного господарства Бессарабії» у двох томах та інше.

У них дано аналіз закономірностей переходу від феодального способу виробництва до капіталістичного, розкрито специфіку цього процесу в Бессарабії, міститься оцінка літератури щодо основних проблем радянського молдовознавства. У працях з економічної історії Я. С. Гросул вперше в молдавській історіографії розкрив складний процес господарського освоєння Бессарабії впродовж XIX століття, становлення і розвитку тут аграрного капіталізму, формування робітничого класу, визначив місце цього краю у всеросійському ринку, охарактеризував політику царського уряду в даному районі країни.

Я. С. Гросулу належить велика заслуга в справі публікації джерел з історії селянства Бессарабії XIX — початку XX століття. Під його керівництвом видано п'ять томів документів, що описують становище селян і селянський рух у краї з 1812 по 1917 рік, постачених численними коментарями та покажчиками. Разом з монографічними дослідженнями Я. С. Гросула ці публікації є фундаментальним внеском вченого в історію молдовського та інших народів.

Нагороджений двома орденами Леніна і 2 іншими орденами.

Помер 28 вересня 1976 року.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Реверс монети

У 2004 році Придністровський Республіканський банк Придністровської Молдавської Республіки випустив в обіг срібну пам'ятну монету номіналом 100 придністровських рублів в серії «Видатні люди Придністров'я» — Яким Гросул. На зворотному боці монети у верхній частині по колу напис «Я. С. Гросул». У центрі зображення Якима Гросула, обрамлене праворуч лавровим вінком. Зліва від зображення Гросула розташований розгорнутий сувій пергаменту і вертикально стояче перо. У нижній частині монети по колу напис «1912—1976» роки життя академіка[1].

У 2009 році рішенням Слободзейської райради за клопотанням сільської ради, ініційованого жителями села Карагаш, місцеву школу названо іменем Якима Гросула[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. www.cbpmr.net(рос.)
  2. www.point.md(рос.)

Джерела[ред.ред. код]