Гросул Яким Сергійович

Яким Сергійович Гросул
молд./рум. Iachim Grosul
Народився	8 (21) вересня 1912(1912-09-21) Карагаш, Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	28 вересня 1976(1976-09-28) (64 роки) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Поховання	Центральний цвинтар Кишинева
Країна	Російська імперія, СРСР
Діяльність	історик, політик
Alma mater	Придністровський державний університет імені Тараса Шевченка
Галузь	історія та історіографія Молдови 19—20 століть.
Заклад	Державний університет Молдови
Посада	депутат Верховної ради СРСР і депутат Верховної Ради Молдавської РСРd
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Введенський Андрій Олександрович
Членство	Академія наук СРСР Академія наук Молдови
Партія	КПРС
Діти	Vladislav Grosuld
Нагороди

Яким Сергійович Гросул (нар. 8 (21) вересня 1912(19120921), Карагаш — 28 вересня 1976) — радянський історик, член-кореспондент АН СРСР (1966), академік і президент АН Молдавської РСР (з 1961), спеціаліст з історії та історіографії Молдови XIX—XX століть, депутат Верховної Ради СРСР 5-го і 6-го скликань.

Біографія

Яким Сергійович Гросул народився 21 вересня 1912 року у селянській родині в селі Карагаш, Тираспольського повіту, Херсонської губернії. Навчався він в одній з перших молдовських шкіл, створених в його рідному селі після закінчення громадянської війни. У 1933 році закінчив робітфак, а в 1937 році — Тираспольський педагогічний інститут, де до 1946 року (з перервою на час служби в армії) працював викладачем історії СРСР, діалектичного та історичного матеріалізму, був деканом історичного факультету. Тут Яким Сергійович в 1939 році вступив у КПРС.

У 1944 році Я. С. Гросул захистив кандидатську дисертацію на тему «Селянська реформа 1868 року в Молдавії». Ця проблематика (розкладання феодалізму і розвиток капіталізму) стала надалі головним об'єктом його досліджень. У 1955 році Я. С. Гросул захистив докторську дисертацію на тему «Селяни Бессарабії 1812—1861 років». Через рік вийшла його монографія під тією ж назвою. У ній вперше в радянській молдовській історіографії були розкриті особливості селянської громади в Бессарабії XIX століття, спростовані положення «вотчинної теорії», показані розвиток економіки краю, соціально-економічне становище та система феодальної експлуатації основних категорій селян, висвітлені форми їх класової боротьби. В книзі історіографічний огляд, в якому дана розгорнута критика буржуазної літератури з даного питання. На основі глибокого аналізу великого матеріалу в монографії вперше показано прогресивне значення приєднання Бессарабії до Росії в 1812 році.

У 1950—1960-ті роки Я. С. Гросул опублікував у різних наукових виданнях ряд важливих статей, в яких досліджувалися різні сторони історії Молдови епохи феодалізму і капіталізму (історія землеволодіння, характер позаекономічного примусу в Бессарабському селі XIX століття, правове становище окремих категорій населення та інше).

Я. С. Гросул поєднував наукову роботу з активною діяльністю по організації університетської освіти та створення академічних наукових установ в Молдавській РСР. З 1946 по 1960 рік він був деканом історико-філологічного факультету та завідувачем кафедрою історії СРСР Кишинівського університету. У червні 1949 року він стає заступником директора Молдовської науково-дослідної бази АН СРСР, у травні 1950 року (після перетворення її в Молдовську філію АН СРСР) обирається заступником голови, а з лютого 1954 року є головою Президії філії. З 2 серпня 1961 року — часу заснування АН Молдовської РСР — Я. С. Гросул її дійсний член і перший, протягом 15 років, беззмінний президент. Під його керівництвом АН МРСР перетворилася на крупний науковий центр республіки і країни в цілому, де працює великий колектив учених, зайнятих вирішенням багатьох проблем, що мають важливе значення для розвитку економіки і культури Молдови, підготовки наукових кадрів. У 1966 році Я. С. Гросул обирається членом-кореспондентом АН СРСР.

Помер 28 вересня 1976 року.

Наукові роботи

Перу Я. С. Гросула належить понад 100 досліджень. Він був організатором і керівником ряду великих наукових праць з історії республіки, серед яких двотомна «Історія Молдавії» (видання 1-е — 1951—1955 роки, 2-е — 1965—1968 роки). У співавторстві з іншими дослідниками Я. С. Гросул опублікував ряд монографій:

• «Селянська реформа 60 — 70-х років XIX століття В Бессарабії»;
• «Історична наука Молдавської РСР»;
• «Нариси історії народного господарства Бессарабії» у двох томах та інше.

У них дано аналіз закономірностей переходу від феодального способу виробництва до капіталістичного, розкрито специфіку цього процесу в Бессарабії, міститься оцінка літератури щодо основних проблем радянського молдовознавства. У працях з економічної історії Я. С. Гросул вперше в молдавській історіографії розкрив складний процес господарського освоєння Бессарабії впродовж XIX століття, становлення і розвитку тут аграрного капіталізму, формування робітничого класу, визначив місце цього краю у всеросійському ринку, охарактеризував політику царського уряду в даному районі країни.

Я. С. Гросулу належить велика заслуга в справі публікації джерел з історії селянства Бессарабії XIX — початку XX століття. Під його керівництвом видано п'ять томів документів, що описують становище селян і селянський рух у краї з 1812 по 1917 рік, постачених численними коментарями та покажчиками. Разом з монографічними дослідженнями Я. С. Гросула ці публікації є фундаментальним внеском вченого в історію молдовського та інших народів.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна і 2 іншими орденами.

Вшанування пам'яті

Реверс монети

У 2004 році Придністровський Республіканський банк Придністровської Молдавської Республіки випустив в обіг срібну пам'ятну монету номіналом 100 придністровських рублів у серії «Видатні люди Придністров'я» — Яким Гросул. На зворотному боці монети у верхній частині по колу напис «Я. С. Гросул». У центрі зображення Якима Гросула, обрамлене праворуч лавровим вінком. Зліва від зображення Гросула розташований розгорнутий сувій пергаменту і вертикально стояче перо. У нижній частині монети по колу напис «1912—1976» роки життя академіка.

У 2009 році рішенням Слободзейської райради за клопотанням сільської ради, ініційованого жителями села Карагаш, місцеву школу названо іменем Якима Гросула.

Джерела

• Муха В. С. Ґросул Яким Сергійович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Симоненко Р. Г. Гросул Яким Сергійович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 220. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Посилання

• EVXpress [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)