Давидов Віталій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Давидов
Особові дані
Повне ім'я Віталій Семенович Давидов
Народження 3 квітня 1939(1939-04-03) (85 років)
Москва, СРСР
Зріст 173 см
Вага 73 кг
Позиція захисник
Номер 3 («Динамо»)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1957–1973 СРСР «Динамо» 502 (37)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1961–1972  СРСР 178 (8)
Нагороди і звання
Орден Трудового Червоного Прапора — 1972 Орден «Знак Пошани»  — 1968 Орден «Знак Пошани»  — 1979 Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2011)
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер СРСР
Заслужений тренер СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Головний тренер
1975-1976СРСР СРСР (U18)
1976–1979СРСР СРСР (U20)
1979–1981СРСР «Динамо» (Москва)
1981–1984Угорщина «Уйпешт Дожа» (Будапешт)
1982–1983 Угорщина
1995–1998Німеччина «Трір»
Тренер
1972–1979СРСР «Динамо» (Москва)
1984–1988СРСР «Динамо» (Москва)

Віталій Семенович Давидов (рос. Виталий Семенович Давыдов; нар. 3 квітня 1939, Москва, СРСР) — радянський хокеїст, захисник. Олімпійський чемпіон.

Із біографії

[ред. | ред. код]

Один з найкращих захисників в історії радянського та російського хокею виступав за московське «Динамо» (1957–1973). Сім разів був срібним призером національного чемпіонату та п'ять — бронзовим. Всього в лізі провів 502 матчі та забив 37 голів.[1] Володар кубка СРСР 1972. За результатами сезону обирався до символічної збірної.

У складі національної збірної був учасником трьох Олімпіад (1964, 1968, 1972). На цих турнірах збірна СРСР була найсильнішою.

Чемпіон світу 1963–1971. На чемпіонатах Європи — вісім золотих та одна срібна нагорода. В 1967 році був визнаний найкращим захисником турніру.

У складі головної команди країни виступав протягом дванадцяти років. На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу провів 72 матчі (2 закинуті шайби), а всього у складі збірної СРСР — 178 матчів (8 голів).

Відразу після завершення ігрової кар'єри почав працювати у тренерському штабі «Динамо». Протягом двох сезонів був головним тренером клубу (1979-1981). Одночасно працював з юніорською та молодіжною збірними СРСР. У 1981 році очолює «Уйпешт Дожу». За три сезони угорська команда дві перемогла у чемпіонаті та здобула кубок країни. Паралельно працював із збірною Угорщини. З 1984 по 1995 рік — тренер, а згодом начальник клубу «Динамо» (Москва). Три сезони очолював німецький «Трір». З 1998 року — віце-призедент хокейного клубу «Динамо»

Державні нагороди та почесні звання

[ред. | ред. код]

Спортивні досягнення

[ред. | ред. код]

Гравець

[ред. | ред. код]

Тренер

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон світу серед юніорських команд (1): 1976
  • Чемпіон світу серед молодіжних команд (3): 1977, 1978, 1979
  • Срібний призер чемпіонату СРСР (1): 1980
  • Чемпіон Угорщини (2): 1982, 1983
  • Володар кубка Угорщини (1): 1984

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичні дані вказані згідно з сайтом про історію хокейного клуба «Динамо» (Москва). [1] [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]