Александров Веніамін Веніамінович
 | ||||
| Особові дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Веніамін Веніамінович Александров | |||
| Народження | 18 квітня 1937 Москва, СРСР | |||
| Смерть | 6 листопада 1991 (54 роки) Москва, СРСР | |||
| Зріст | 180 см | |||
| Вага | 81 кг | |||
| Позиція | нападник | |||
| Професіональні клуби* | ||||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) | ||
| 1955–1969 | ЦСКА (Москва) | 400 (351) | ||
| Національна збірна | ||||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) | ||
| 1956–1968 | СРСР | 161 (119) | ||
Нагороди і звання
| ||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||
Веніамін Веніамінович Александров (рос. Вениами́н Вениами́нович Алекса́ндров; нар. 18 квітня 1937, Москва, СРСР — пом. 6 листопада 1991, Москва) — радянський хокеїст, нападник. Дворазовий олімпійський чемпіон.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Відзначався досконалою індивідуальною технікою та високою результативністю. Виступав за московський ЦСКА (1955–1969). На початку кар'єри, молоді Александров та Локтєв, грали з досвідченим Олександром Черепановим. Згодом до них приєднався Олександр Альметов. Ця ланка існувала сім років і вважається найсильнішою у радянському хокеї першої половини 60-х років. Сучасники називали їх «тріо академіків». Завершував виступи разом із Борисом Михайловим та Володимиром Петровим. Десятиразовий чемпіон СРСР (1956, 1958–1961, 1963–1966, 1968). У сезоні 1962/63 встановив рекорд результативності — 53 закинуті шайби. Всього в чемпіонатах СРСР провів 400 матчів (351 гол). Входить до п'ятірки найрезультативніших гравців ліги.[1] Володар кубка СРСР 1955, 1956, 1961, 1966–1969. У кубкових матчах закинув 22 шайби. За результатами сезону обирався до символічної збірної. Член клуба Всеволода Боброва (10-е місце, 495 голів).[2]
Виступи у збірній[ред. | ред. код]
У складі національної збірної був учасником трьох Олімпіад (1960, 1964, 1968). У Скво-Веллі здобув бронзову нагороду, а в Інсбруку та Греноблі збірна СРСР була найсильнішою.
Чемпіон світу 1963–1968; другий призер 1957–1959; третій призер 1960, 1961. На чемпіонатах Європи — дев'ять золотих (1958–1960, 1963–1968) та дві срібні нагороди (1957, 1961). Двічі був обраний до символічної збірної (1966, 1967).[3] Найкращий бомбардир 1966 року — 17 очок (9 голів та 8 передач).[4]
На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 76 матчів (68 закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 161 матч (119 голів).
Тренерська діяльність[ред. | ред. код]
По завершенні спортивної кар'єри працював у дитячих командах ЦСКА. 1971 року закінчив Центральну школу тренерів РРСФР. У 1970–1973 головний тренер ЦСКА (Софія, Болгарія), а в 1973–1974 — ленінградського СКА.
Помер 6 листопада 1991 року на 55-му році життя у Москві. Похований на Троєкурівському кладовищі.
Державні нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]
Спортивні досягнення[ред. | ред. код]
Командні[ред. | ред. код]
- Олімпійський чемпіон (2): 1964, 1968
- Бронзовий призер Олімпійських ігор (1): 1960
- Чемпіон світу (6): 1963, 1964, 1965, 1966, 1967, 1968
- Срібний призер чемпіонату світу (3): 1957, 1958, 1959
- Бронзовий призер чемпіонату світу (2): 1960, 1961
- Чемпіон Європи (11): 1958, 1959, 1960, 1963, 1964, 1965, 1966, 1967, 1968
- Срібний призер чемпіонату Європи (2): 1957, 1961
- Чемпіон СРСР (10): 1956, 1958, 1959, 1960, 1961, 1963, 1964, 1965, 1966, 1968
- Срібний призер чемпіонату СРСР (3): 1957, 1967, 1969
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1962
- Володар кубка СРСР (7): 1955, 1956, 1961, 1966, 1967, 1968, 1969
Особисті[ред. | ред. код]
- Символічна збірна чемпіонату світу (2): 1966, 1967
- Найкращий бомбардир чемпіонату світу (1): 1966 (17 очок)
- Найкращий снайпер чемпіонату СРСР (1): 1963 (53 голи)
Статистика[ред. | ред. код]
| Сезон | Чемпіонат СРСР | Збірна СРСР | Всього | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |
| 1955/56 | 18 | 18 | ||||
| 1956/57 | 18 | 14 | 13 | 31 | ||
| 1957/58 | 32 | 17 | 22 | 54 | ||
| 1958/59 | 14 | 15 | 10 | 24 | ||
| 1959/60 | 19 | 10 | 12 | 31 | ||
| 1960/61 | 19 | 11 | 9 | 28 | ||
| 1961/62 | 24 | 21 | 24 | 21 | ||
| 1962/63 | 38 | 53 | 9 | 5 | 47 | 58 |
| 1963/64 | 39 | 12 | 9 | 48 | ||
| 1964/65 | 33 | 25 | 21 | 11 | 54 | 36 |
| 1965/66 | 32 | 31 | 15 | 11 | 47 | 42 |
| 1966/67 | 40 | 27 | 19 | 11 | 59 | 38 |
| 1967/68 | 40 | 23 | 18 | 6 | 58 | 29 |
| 1968/69 | 24 | 12 | 24 | 12 | ||
| Всього | 400 | 351 | 161 | 119 | 561 | 470 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Клуб 100 бомбардирів. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 11 березня 2013.
- ↑ Клуб Всеволода Боброва. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 11 березня 2013.
- ↑ Символічні збірні чемпіонатів світу. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 11 березня 2013.
- ↑ Бомбардири та снайпери чемпіонатів світу. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 11 березня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Статистика виступів на Олімпійських іграх [Архівовано 1 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія на сайті Championat.com[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Профіль на сайті Yandex.ru (рос.)
- Профіль на сайті Chidlovski.net [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
|
| |||||
| |||||
| |||||
- Народились 18 квітня
- Народились 1937
- Уродженці Москви
- Померли 6 листопада
- Померли 1991
- Померли в Москві
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 1964
- Радянські олімпійські чемпіони
- Олімпійські чемпіони з хокею із шайбою
- Чемпіони зимових Олімпійських ігор 1964
- Радянські хокеїсти
- Радянські хокейні тренери
- Гравці збірної СРСР з хокею
- Бронзові призери зимових Олімпійських ігор 1960
- Чемпіони зимових Олімпійських ігор 1968
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 1960
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 1968
- Чемпіони світу з хокею
- Радянські чемпіони світу
- Хокеїсти ЦСКА (Москва)
- Члени Зали слави ІІХФ
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Радянські бронзові олімпійські медалісти