Ромішевський Ігор Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ice hockey pictogram.svg
Ігор Ромішевський
RIAN archive 686468 Yevgeny Tyazhelnikov and hockey player Igor Romishevsky.jpg
Особові дані
Народження 25 березня 1940(1940-03-25)
Жуковський,
Московська область
Смерть 28 вересня 2013(2013-09-28) (73 роки)
Москва
Зріст 177 см
Позиція нападник, захисник
Юнацькі клуби
ЦСКА (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1961  СКА (Куйбишев) ? (?)
1961–1972  ЦСКА (Москва) 350 (51)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1965–1972  СРСР 129 (15)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1979–1981  СКА (Ленінград)
1984–1990  СКА (Новосибірськ)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди
Орден «Знак Пошани»  — 1969 Орден «Знак Пошани»  — 1972
Орден Дружби
Орден Пошани

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Анатолійович Ромішевський (рос. И́горь Анато́льевич Ромише́вский; нар. 25 березня 1940, Жуковський, Московська область, РРФСР, СРСР — пом. 28 вересня 2013, Москва, Росія) — радянський хокеїст, тренер і спортивний функціонер. Олімпійський чемпіон.

Із біографії[ред. | ред. код]

Народився 25 березня 1940 року в місті вчених — підмосковному Жуковському. Виступав за юнацьку команду ЦСКА. В березні 1961 тренер Борис Кулагін поїхав у відрядження до СКА (Куйбишев), а з ним двоє молодих гравців ЦСКА: воротар Віктор Павлушкін і нападник Ігор Ромішевський. У першому ж матчі закинув три шайби у ворота калінінградського «Труда». СКА (Куйбишев) переміг у чемпіонаті РРФСР і здобув путівку до еліти радянського хокею, а Ромішевський повернувся до Москви[1].

У складі столичного армійського клуба дев'ять разів здобував золоті нагороди чемпіонатів країни. Двічі був срібним призером національної ліги і одного разу — бронзовим. За дванадцять сезонів у чемпіонаті СРСР провів 350 матчів та забив 51 гол. Чотири рази перемагав у кубку СРСР і три — у кубку європейських чемпіонів[2]. З 1963 року виступав у захисті. Шість разів входив до списку 34-х найкращих радянських хокеїстів сезону (1965, 1966, 1968—1971).

За збірну Радянського Союзу дебютував 26 лютого 1965 року. У Москві господарі перемогли збірну Канади (5:1). У складі національної команди був учасником двох Олімпіад (1968, 1972). На цих турнірах збірна СРСР була найсильнішою.

На чемпіонатах світу здобув чотири золоті й одну срібну нагороду. Чемпіон Європи 1968, 1969, 1970; срібний призер — 1971, 1972. На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу провів 43 матчі (2 закинуті шайби), а всього у складі збірної СРСР — 129 матчів (15 голів).

У 1969 закінчив Московських лісотехнічний інститут. Кандидат технічних наук (1974). У 1974—1979 роках очолював кафедру фізичного виховання і спорту Московського фізико-технічного інституту. Голова Федерації хокею РРФСР з 1975 по 1979 рік.

Працював головним тренером ленінградського СКА (1979—1981). З 1984 по 1990 очолював новосибірський СКА. З 1995 року віце-президент, а з грудня 2006 — президент клубу «Золота шайба». Вніс вагомий внесок у розвиток дитячого хокею. Нагороджений двома орденами «Знак Пошани» (1969, 1972), орденом Дружби (1996) і орденом Пошани (2011).

Перший секретар ЦК ВЛКСМ Євген Тяжельников нагороджує комсомолця Ігоря Ромішевського (Москва, 1970 рік)

Помер 28 вересня 2013 року, на 74-му році життя, в Москві. Похований на Троєкурівському кладовищі.

Досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Чемпіонат СРСР Збірна СРСР Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1960/61 ? 3 ? 3
1961/62 27 8 27 6
1962/63 31 9 31 9
1963/64 ? 7 ? 7
1964/65 36 7 2 1 38 8
1965/66 33 5 13 2 46 7
1966/67 41 5 13 5 54 10
1967/68 43 4 19 3 62 7
1968/69 23 1 23 1 46 2
1969/70 36 1 18 0 54 1
1970/71 29 1 17 3 46 4
1971/72 23 0 24 0 47 0
Всього 350 51 129 15 479 66

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СКА (Куйбишев) на сайті Форум хоккейной статистики [1]
  2. Кубок європейських чемпіонів на сайті Хоккейная энциклопедия [2]

Джерела[ред. | ред. код]