Дарницьке кладовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дарницьке кладовище
Darnytske cemetery 79 full.jpg
Інформація про цвинтар
50°25′34″ пн. ш. 30°38′10″ сх. д.H G O
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Відкрито 1947
Закрито 1970
Тип напівзакрите
Площа 9,055 га
Кількість поховань 11 055[1]
Адреса:
Харківське шосе, 52

Дарницьке кладовище. Карта розташування: Київ
Дарницьке кладовище
Дарницьке кладовище
Дарницьке кладовище (Київ)

Да́рницьке кладови́ще — некрополь у Дарницькому районі міста Києва. Відкрите у 1947 році, призначалося для поховань мешканців Дарниці. З 1970 року закрите для масових поховань, дозволено підпоховання у родинну могилу[2].

На території кладовища знаходиться військове поховання, визнане пам'яткою історії, яке складається з 533 могил воїнів Червоної армії, що загинули у боях 1941, 1943 та 1944 років, та могили 43 польських зенітників з Війська Польського, які загинули при обороні Дарницького залізничного вузла у квітні 1944 року. У центрі цвинтаря встановлено одну з 85-міліметрових зенітних гармат КС-12, які брали участь у звільненні Дарниці від німецької армії у 1943 році.

У 2009 році при цвинтарі відкрито дерев'яний храм великомучениці Раїси Олександрійської (УПЦ (МП)), зведений коштом місцевого мешканця.

Поховані[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Станом на травень 2001 року.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 14 серпня 1970 року № 1380 «Про закриття Дарницького кладовища та перейменування Ново-Дарницького кладовища».

Джерела[ред. | ред. код]