Дворников Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дворников Олександр Володимирович
рос. Александр Владимирович Дворников
Командующий войсками Южного военного округа Герой РФ Генерал армии Дворников А.В.jpg
Народився 22 серпня 1961(1961-08-22) (60 років)
Уссурійськ, Приморський край, РРФСР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Росія
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Московське вище військове командне училище і Військова академія імені М. В. Фрунзе
Знання мов російська
Учасник Інтервенція Росії в Сирію, Друга чеченська війна і російське вторгнення в Україну (2022)
Роки активності 1978 — тепер. час
Посада командир
Військове звання Генерал армії
Нагороди

Олександр Володимирович Дворников (нар. 22 серпня 1961, Уссурійськ, Приморський край, РРФСР, СРСР) — російський воєначальник, командувач військами Південного військового округу з 20 вересня 2016 року, генерал армії (23.06.2020)[1]. Герой Російської Федерації (16.03.2016).

Командувач угрупуванням Збройних сил Російської Федерації в Сирійській Арабській Республіці (вересень 2015 — липень 2016)[2]. Його іноді називають «сирійським м'ясником» через навмисні удари по цивільному населенню, що призвели до величезних жертв[3].

З 9 квітня 2022 року — командувач російськими військами під час російського військового вторгнення в Україну[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Володимирович Дворников народився 22 серпня 1961 року у місті Уссурійську Приморського краю. У 1978 році закінчив Уссурійське суворовське військове училище і вступив до Московського вищого загальновійськового командного училища імені Верховної Ради РРФСР. Закінчивши його в 1982 році, проходив службу в Далекосхідному військовому окрузі на посадах командира взводу, роти, начальника штабу батальйону[5].

У 1991 році закінчив Військову орденів Леніна та Жовтневої Революції, Червонопрапорну, ордена Суворова академію імені М. В. Фрунзе, після чого проходив службу заступником командира батальйону у Західній групі військ (ГРВН).

З 1992 по 1994 рік — командир 154-го окремого мотострілецького батальйону 6-ї гвардійської окремої мотострілецької Берлінської ордена Богдана Хмельницького бригади.

З 1995 по 2000 рік — начальник штабу полку, потім — командир 1-го гвардійського мотострілецького Севастопольського Червонопрапорного ордену Олександра Невського полку 2-ї гвардійської мотострілецької Таманської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії імені М. І. Калініна Московського військового округу. З листопада 1999 до квітня 2000 року— 1-й гвардійський мотострілецький полк під його командуванням брав участь в Другій чеченській війні, зокрема, брав участь у штурмі Грозного.

З 2000 по 2003 рік — проходив службу в Північно-Кавказькому військовому окрузі на посаді начальника штабу, а згодом — командира 19-ї мотострілецької Воронезько-Шумлінської Червонопрапорної, орденів Суворова та Трудового Червоного Прапора дивізії.

У 2005 році закінчив Військову ордена Леніна Червонопрапорну ордена Суворова академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації і був призначений заступником командувача загальновійськової армії, пізніше начальником штабу 36-ї загальновійськової армії в Сибірському військовому окрузі.

З червня 2008 по 2010 рік — командувач 5-ї загальновійськової Червонопрапорної армії в Далекосхідному військовому окрузі.

З січня 2011 по квітень 2012 року — заступник командувача військ Східного військового округу.

З квітня 2012 року начальник штабу — перший заступник командувача військ Центрального військового округу (ЦВО). З 9 листопада по 24 грудня 2012 року — тимчасово виконувач обов'язків командувача військ Центрального військового округу за посадою. З 24 грудня 2012 року начальник штабу — перший заступник командувача військ Центрального військового округу.

З вересня 2015 по червень 2016 — командувач Угрупуванням Збройних сил Російської Федерації в Сирії[6]. За час командування А. В. Дворникова літаки ВКС Росії здійснили понад 9 тис. бойових вильотів, здійснено пуски крилатих ракет з акваторії Каспійського моря, знищено понад 200 об'єктів нафтовидобутку та переробки повстанців. За сприяння російської авіації захоплено понад 400 населених пунктів та 10 тис. км² території Сирії. Захоплена Пальміра, вівся наступ у східній частині Алеппо, наступ у Латакії, битва за Шейх-Міскін і бої за Дейр-ез-Зор[7].

У 2016 році за мужність та героїзм, виявлені при виконанні військового обов'язку, присвоєно звання Героя Російської Федерації.

З червня 2016 року — виконувач обов'язки командувача військ Південного військового округу. Указом Президента Росії 20 вересня 2016 призначений на посаду командувача військ Південного військового округу[8].

У жовтні 2019 року закінчив курси підвищення кваліфікації для вищого командного складу Військової академії Генерального штабу[9].

15 березня 2019 року Євросоюз ввів санкції проти 8 осіб, включаючи Олександра Дворникова, за інцидент у Керченській протоці[10].

9 квітня 2022 року був призначений командувачем російських військ вторгнення[11]. Вважається, що саме він відповідальний за особливо цинічний та жорстокий ракетний удар по станції Краматорськ, що забрав життя 59 цивільних осіб (здебільшого літніх, дітей та жінок)[12][13].

25 червня 2022 року в британських ЗМІ ходять чутки що Дворнікова відсторонили від командування військами вторгнення.

Оцінки[ред. | ред. код]

Російський журналіст та публіцист Аркадій Бабченко, який воював у Чечні, зазначав, що Дворников вирізнявся там тим, що не шкодував солдат для виконання завдань[14].

« …cкажемо офіційною політкоректною мовою — поваги у солдатів не мав. Був він боягузливим, алкоголічним і до особового складу ставився халатно — теж обійдемося мовою офіціозу. Чхав він на нас, простіше кажучи. Ми на нього теж. Не любили ми його.
Оригінальний текст (рос.)
…скажем официальным политкорректным языком — уважением у солдат не пользовался. Был он трусоват, алкоголичен и к личному составу относился халатно — тоже обойдемся языком официоза. Плевать ему на нас было, проще говоря. Нам на него тоже. Не любили мы его
«

— А. Бабченко, kasparov.ru[15].

За твердженням А. Бабченка під час Другої Чеченської війни Дворников змародерив джип Mitsubishi Паджеро[15].

Дворников має вельми погану репутацію через жорстоке ведення військових кампаній, особливо у Чечні та Сирії, де його називали «сирійським м'ясником» за його тактику «випаленої землі».[16][17]

За словами адмірала у відставці Джеймса Ставрідіса, «призначення цього нового генерала вказує на намір Володимира Путіна продовжувати цей конфлікт [в Україні] протягом місяців, якщо не років… це горлоріз і покидьок, кого Путін застосовував щоб зрівняти із землею такі міста, як Алеппо в Сирії… Він повсякчас використав методи тероризму, включаючи роботу із сирійськими військами, центри тортур, систематичні зґвалтування, застосування нервово-паралітичні речовини. Він найгірший із найгірших»[18].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента Российской Федерации от 23.06.2020 № 413 «О присвоении воинского звания Дворникову А. В.». Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 9 листопада 2021. 
  2. Российские военные подтвердили присутствие в Сирии спецназа РФ. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 9 листопада 2021. 
  3. Гірман, Владислав (20.09.2016). Зачем Путину на Донбассе нужен "сирийский мясник". BIN.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
  4. Новий командувач війною проти України. Що відомо про "сирійського м'ясника" Дворнікова. BBC News Україна (укр.). 10 квітня 2022 р. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
  5. Кадетские биографии — Дворников Александр Владимирович. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 9 листопада 2021. 
  6. Источник: назначен новый командующий российской группировкой войск в Сирии. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 9 листопада 2021. 
  7. Российской группировке в Сирии нашли нового командующего. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2021. 
  8. Александр Дворников назначен командующим войсками ЮВО. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 9 листопада 2021. 
  9. Торжественный ритуал посвящения в слушатели состоялся в Военной академии Генштаба. 24.06.2020 присвоить воинское звание генерала армии. По сообщению телеграмм канала, в июле 2020 будет назначен на должность начальника сухопутных Воиск / mil.ru. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 9 листопада 2021. 
  10. ЕС ввел санкции против 8 россиян из-за инцидента в Керченском проливе. РБК. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 15 березня 2019. 
  11. Кремль змінив командування своїми військами в Україні – BBC. Українська правда. 9 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  12. Tim Hanlon: Russian general behind monstrous attack on Ukrainian railway station named in reports [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.], Mirror, April 9, 2022
  13. Rene Rabeder: Putins Horror-General: Alexandr Dvornikov ließ ukrainische Flüchtlinge am Bahnhof töten [Архівовано 16 квітня 2022 у Wayback Machine.], exxpress.at, April 9, 2022
  14. Новий командувач війною проти України. Що відомо про "сирійського м'ясника" Дворнікова. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
  15. а б Дядюшка Вертер. www.kasparov.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 10 квітня 2022. 
  16. «Russia appoints general with cruel history to oversee Ukraine offensive». April 10, 2022. By Doha Madani, Courtney Kube and Alexander Smith. NBC News. [1] [Архівовано 28 травня 2022 у Wayback Machine.]
  17. «White House officials claim Russia has chosen General Alexander Dvornikov to head Ukraine as locals return to Kyiv». By David Wu. SKY News, Australia. April 11, 2022. [2] [Архівовано 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  18. Russia appoints general with cruel history to oversee Ukraine offensive. Russian Gen. Alexander Dvornikov is notorious as the «Butcher of Syria» for his targeting of civilians while commanding troops in the region. [Архівовано 28 травня 2022 у Wayback Machine.] by By Doha Madani and Courtney Kube, NBC
  19. Награждённые государственными наградами Российской Федерации. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 9 листопада 2021. 
  20. Фото А. В. Дворникова со знаком ордена. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 9 листопада 2021.