Девід Ворк Ґріффіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Девід Ворк Гріффіт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Ворк Ґріффіт
англ. David Llewelyn Wark Griffith
(1916)
(1916)
Ім'я при народженні англ. David Llewelyn Wark Griffith
Народився 22 січня 1875(1875-01-22)
Крествуд, штат Кентуккі
Помер 23 липня 1948(1948-07-23) (73 роки)
Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1][2]
  • геморагічний інсульт
  • Поховання Кентуккі
    Громадянство Flag of the United States.svg США
    Діяльність режисер, сценарист, актор
    Роки діяльності 19071935
    У шлюбі з Лінда Арвідсон
    IMDb nm0000428
    Нагороди та премії
    1936 — Почесний «Оскар» за внесок у розвиток кіномистецтва.

    CMNS: Девід Ворк Ґріффіт на Вікісховищі
    The Adventures of Dollie (1908)

    Де́від Лью́елін Ворк Ґрі́ффіт (англ. David Llewelyn Wark Griffith; 22 січня 1875, Крествуд, штат Кентуккі — 23 липня 1948) — американський кінорежисер, вважається однією з найважливіших постатей у кінематографі свого покоління. Він був піонером повнометражного кіно і багатьох ключових кінематографічних технік, як-от великий план.

    Його фільм Народження Нації (1915) побив рекорди касових зборів, а також викликав велику кількість суперечок навколо себе через виставлення негрів у недоброму світлі і прославлення Ку-клукс-клану. Нетерпимість (1916) став відповіддю на критику. Кілька подальших кінофільмів Ґріффіта також мали чималий успіх, як-от Водоспад життя (1920) чи Сироти Бурі (1921), але фільми, на які режисер отримував значні кошти на кіновиробництво і просування, часто зазнавали фінансового провалу. Ґріффіт зняв близько п'ятисот кінокартин до виходу його останнього повнометражного кінофільму — Боротьба (1931). [3]

    Біографія[ред. | ред. код]

    Ранні роки[ред. | ред. код]

    Девід Ворк Ґріффіт народився в Крествуді, біля Ла-Гранжа (округ Олдем, штат Кентуккі) 22 січня 1875 року. Сім'я Ґріффітів була валлійського походження, спочатку жила заможно, але батько Гріффіта під час громадянської війни став на бік Півдня і був полковником армії конфедератів. Після поразки Півдня сім'я Ґріффітів була розорена, і їм довелося жити на платню старшої дочки Метті, вчительки за професією[4].

    До кіно Ґріффіт перепробував багато професій: він був редактором маленької газетки у своєму місті, потім в «Луїсвілльському кур'єрі», чорноробом, металургом, службовцем, бібліотекарем, ліфтером, «хлопчиком» при майданчику для гри в гольф, пожежником. У 20 років він став дрібним актором у трупах, що гастролюють країною. Ґріффіт мріяв стати письменником і тому все своє дозвілля витрачав на створення поем, оповідань і навіть п'єс. Деякі з його новел і віршів були опубліковані в популярних журналах. Його п'єса «Дурень і дівчина» два тижні йшла в Вашингтоні та Філадельфії в жовтні 1907 року.

    Дебют в кіно[ред. | ред. код]

    Навесні 1907 року Девіду Ґріффіту порадили звернутися до кіностудій. Ґріффіт і його дружина отримали запрошення не тільки від «Байографа», а й від «кіностудії Едісона». Так, для компанії «Едісон» Ґріффіт разом з Едвіном С. Портером зняв фільм «Врятований з орлиного гнізда», де сам зіграв роль запеклого горця, що в дитинстві врятувався з пазурів хижака[4].

    Восени того ж 1907 року Ґріффіт грав головну роль у фільмі-гонитві «Снігове чудовисько». У цей час Ґріффіт почав писати сценарії. Однією з його перших робіт був сценарій до мелодрами Віктор Сарду «Туга». Він запропонував її Портеру, але, отримавши відмову, передав компанії Едісона[4].

    «Байограф» ставить фільм за сценарієм Ґріффіта «Старий лихвар Ісаак». На початку червня 1908 на Саунд Біч у Нью-Джерсі Ґріффіт почав зйомку свого першого фільму «Пригоди Доллі».

    17 серпня 1908 Ґріффіт був запрошений «Байографом» як головний режисер з окладом в 50 доларів на тиждень. Він підписав річний контракт, за яким, за звичаєм того часу, одержував відсотки з продажу поставлених ним фільмів, і почав випускати по два фільми на тиждень з участю Флоренс Лоуренс.

    Розквіт[ред. | ред. код]

    Кадр із фільму Народження нації
    Кадр із фільму Нетерпимість

    Відкриття монтажу[ред. | ред. код]

    Монтаж в цілому існував уже в перші роки кінематографу. Монтажери просто обрізали і склеювали шматки плівки. Д. Ґріффіт відкрив монтаж як творчий процес. Великі, далекі, середні плани, зйомка руху, різкі напливи — все це заслуга батька кінематографу.

    Останні роки[ред. | ред. код]

    Ґріффіт зробив для «Юнайтед артист» ще один фільм, «Боротьба», який був знятий з екранів після перших же демонстрацій. Великого режисера обігнав час і те мистецтво, яке багато в чому завдяки йому утвердилося і розвинулося в Сполучених Штатах. Йому довелося дотримуватися нових віянь в кіно, комерціалізувати свій талант, підлаштуватися до Голлівуду, але він був для цього пристосований куди менше, ніж, наприклад, Сесіль Блаунт Де Мілль. Йому давали великі кошти, але він не зміг використати своїх шансів. Голлівуд не пробачив йому збитків. Його безжально виганяли звідусіль.

    У 1935, на завершення творчої кар'єри, Ґріффіту присуджений почесний «Оскар» за «внесок у розвиток мистецтва кіно». Вважається, що він ввів в кінематограф систему культури, визначив формування всієї подальшої кіноіндустрії.

    Ґріффіт більше не зняв жодного фільму, і про нього забули всі до його смерті, 23 липня 1948 від крововиливу в мозок в мебльованих кімнатах голлівудського готелю «Нікербокер». До останніх днів у нього вистачало грошей на цілком забезпечене життя, але протягом п'ятнадцяти років він страждав від неможливости повернутися на студію.

    Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

    Культурний вплив[ред. | ред. код]

    Термінологія Ґріффіта[ред. | ред. код]

    У практиці американського кіно введені Ґріффітом прийоми монтажу отримали спеціальну назву: паралельний монтаж (англ. cross-cut), перехресний монтаж (англ. cut back або англ. flash back), короткий монтаж (англ. switch back)[4].

    За Ґріффітом: паралельна дія — дія, яка проходить в декількох планах одночасно.

    Примітки[ред. | ред. код]