Дейвід Карл Хілмерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дейвід Кард Хілмерс
(англ. David Carl Hilmers)
DavidCarlHilmers.jpg
Дейвід Кард Хілмерс
Дата народження 28 січня 1950(1950-01-28) (65 років)
Місце народження США США
Місії: STS-51-J, STS-26, STS-36, STS-42
Час у космосі: 20 дні 14 годин

Дейвід Карл Хілмерс (англ. David Carl Hilmers; нар. 1950) — астронавт НАСА. Здійснив чотири космічних польоти на шаттлах: STS-51-J (1985, «Атлантіс»), STS-26 (1988, «Діскавері»), STS-36 (1990, «Атлантіс»), STS-42 (1992, « Діскавері»), полковник КМП США.

Особисті дані та освіта[ред.ред. код]

« A-6 Intruder» у польоті.
Перший старт шаттла «Атлантіс».
STS-51-J: Розсекречений знімок-супутники перед виведенням.

Дейвид Хілмерс народився 28 січня 1950 в місті Клінтон, штат Айова, але своїм рідним вважає місто Девітт в Айові, де в 1968 році закінчив середню школу. Одружений з Лінн (Бенеке) з міста Вінтон, штат Айова. У них двоє дорослих синів: Меттью (нар. 28.09.1976) і Деніел (нар. 10.08.1979). Він любить грати на фортепіано, займатися садівництвом, електронікою, проводити час зі своєю сім'єю, і всі види спорту. Його батько, Павло С. Хілмерс, проживає в місті Клінтон, штат Айова. Його мати, Матильда Хілмерс, проживає в місті Девітт в Айові. У 1972 році отримав ступінь бакалавр а з математики (диплом з відзнакою) в Корнельському приватному коледжі. У 1977 році отримав ступінь магістр а наук в області електротехніки (з відзнакою). У 1978 році, ставши інженером-електронником, закінчив Аспірантуру ВМС США.[1].

До НАСА[ред.ред. код]

Хілмерс вступив на дійсну військову службу в Корпус морської піхоти (КМП) США в липні 1972 року. По закінченні Школи Морського корпусу (військово-морське училище) був розподілений в 121-ю штурмову ескадрилью на авіабазу морської піхоти Черрі-Пойнт, штат Північна Кароліна. Літав на літаках A-6 Intruder, як штурман-бомбардир. У 1975 році він став офіцером Посту зв'язку в 6-го Флоту в Середземному морі. Після закінчення Аспірантури Школи ВМС США в 1978 році був розподілений в 1-у ескадрилью КМП в Івакуні, Японія. Пізніше був переведений в 3-у ескадрилью морської піхоти на авіабазу в Ель-Торо, недалеко від міста Ірвайн, штат Каліфорнія, де і дізнався про запрошення в НАСА.[2].

Підготовка до космічних польотів[ред.ред. код]

У липні 1980 року Хілмерс був зарахований до загону астронавт ів НАСА у складі дев'ятого набору. Почав проходження курсу загальнокосмічної підготовки (ОКП) з липня 1980 року. По її закінченні в серпні 1981 року отримав кваліфікацію «спеціаліст польоту» і призначення в Відділ астронавтів НАСА. C 1983 став призначатися дублером і до складу резервних екіпаж їй. Його перші кроки в НАСА були пов'язані з тестуванням роботи верхніх щаблів, таких як PAM, ВМС і Кентавр, а також з налагодженням програмного забезпечення для Шаттлов (SAIL). Крім того, він був координатором підготовки астронавт ів, працював c різними корисними навантаженнями в інтересах Міністерства оборони США, був оператором зв'язку з екіпажами в Центрі Управління під час польотів STS-41-D, STS-41-G, STS-51-А, STS-51-С, і STS-51-D. Вирішував питання з підготовки астронавтів до роботи на космічній орбітальної станції, і служив в якості Був главою Відділення планування польотів.

Космічні польоти[ред.ред. код]

  • Перший політ- STS-51-J[3], шаттл « Атлантіс» (перший старт). З 3 по 7 жовтня 1985 року в якості спеціаліста польоту. Це другий запуск човника в інтересах Міністерства оборони США, на орбіту були виведені два військові супутника зв'язку «USA-11» і «USA-12» (типу DSCS-III). Тривалість польоту склала 4 діб 1:00 46 хвилин.[4].

Ще в травні 1985 року, до свого першого польоту, був призначений в екіпаж STS-61F, який повинен був вивести на орбіту космічний апарат Улісс «Ulysses». Для виведення цього апарату на міжпланетну траєкторію передбачалося використовувати розгінний блок «Кентавр» (як останній щабель). Цей старт був запланований на травень 1986 р., але катастрофа шаттла « Челленджер» (STS-51-L) в січні 1986 року змінила всю сітку стартів, та й проект «Шаттл-Кентавр» був закритий у липні 1986 року. Протягом 1986 Хілмерс працював над питанням безпеки корисного навантаження при аварійному припиненні польоту на етапі виведення і передачею на борт (перезапису) програмного забезпечення. З 1987 року став готуватися до старту на STS-26 і розробкою спеціального програмного забезпечення для цього польоту.

  • Другий політ- STS-26[5], шаттл « Діскавері». C 29 вересня по 3 жовтня 1988 року в якості спеціаліста польоту. Екіпаж успішно вивів на орбіту супутник «TDRS-C» і провів одинадцять експериментів, два з яких були запропоновані студентами. Тривалість польоту склала 4 діб 1:00 1 хвилину.[6].
  • Третій політ- STS-36[7], шаттл « Атлантіс». C 28 лютого по 4 березня 1990 року в якості спеціаліста польоту. Мета польоту-виведення на орбіту супутника «KH 11-10» на замовлення Міністерства оборони США. Тривалість польоту склала 4 діб 10:00 19 хвилин[8].
  • Четвертий політ- STS-42[9], шаттл « Діскавері». C 22 по 30 січня 1992 року в якості спеціаліста польоту. Екіпаж шаттла провів п'ятдесят і п'ять основних наукових експериментів в спеціальному модулі, який був сконструйований інженерами та дослідниками з одинадцяти країн. У «Міжнародній лабораторії мікрогравітації-1» проводилися дослідження впливу мікрогравітації на ріст білків і напівпровідникових кристалів, а також в області матеріалознавства, медицини і біології. Були проведені два військово-прикладних експерименту для міністерства оборони США. Головне завдання цих двох експериментів-вивчення впливу низької гравітації на живі організми і оцінка ймовірності генетичних змін до тривалих пілотованих міжпланетних польотах. Тривалість польоту склала 8 діб 1:00 16 хвилин[10].

Загальна тривалість польотів у космос-20 діб 14 годин 22 хвилини.

Після польотів[ред.ред. код]

Хілмерс пішов з НАСА в жовтні 1992 року, і в даний час викладає на факультет е Медицина / Педіатрія в приватному Бейлорском Медичному університеті в місті Уейко, штат Техас.

Нагороди та премії[ред.ред. код]

Нагороджений: Медаль «За космічний політ» (1985, 1988, 1990 і 1992) і багато інших.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]