Делімханов Адам Султанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Делімханов Адам Султанович
Adam Delimkhanov 2018.jpg
Народився 25 вересня 1969(1969-09-25) (53 роки)
Беной (Ножай-Юртівський район), Ножай-Юртовський район, Чечено-Інгуська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg Чеченська Республіка Ічкерія
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність державний діяч, політик, депутат Державної Думи РФ
Alma mater Чеченський державний університет (1994)
Знання мов російська
Членство Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VII скликання, 6th State Duma of the Russian Federationd, 5th State Duma of the Russian Federationd і Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання
Посада депутат Державної Думи РФ[d], депутат Державної Думи РФ[d], депутат Державної Думи РФ[d] і депутат Державної Думи РФ[d]
Партія Єдина Росія
Конфесія іслам
Нагороди

Адам Султанович Делімханов (25 вересня 1969(1969-09-25), Беной (Ножай-Юртівський район), Ножай-Юртовський район, Чечено-Інгуська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР) — російський державний діяч. Заступник голови Уряду Чеченської республіки (2006—2007). Депутат Державної думи Російської Федерації V, VI та VII скликань, член партії "Єдина Росія ". У Держдумі VII скликання — член комітету Держдуми з безпеки та протидії корупції[1].

За часів Ічкерії був особистим водієм польового командира Салмана Радуєва[2][3][4][5][6][7][8][9][10][11]. З початком Другої Чеченської війни 1999 року перейшов на бік федеральних сил. У 2009 році глава Чеченської республіки Рамзан Кадиров назвав Делімханова «людиною, яка може його змінити».

Правозахисники та журналісти в Росії звинувачували Делімханова у порушеннях прав людини[12].

З 2014 року під санкціями США через причастя до злочинної групи "Братське коло "[13].

Біографія[ред. | ред. код]

Адам Делімханов та Ахмед Догаєв на зустрічі з президентом Росії, 2021 рік

Адам Делімханов народився 25 вересня 1969 року в селі Беной Ножай-Юртовського району Чечено-Інгушської АРСР. Родич (за даними ряду ЗМІ, двоюрідний брат) Рамзана Кадирова[14].

У 1987—1989 роках Делімханов проходив строкову службу в Радянській армії. З березня до липня 1990 року працював слюсарем 3-го розряду в ремонтно-технічному підприємстві «Аргунське», потім по 1991 рік — постачальником підприємства «Тешам». В 1994 закінчив Чеченський державний університет[14].

У другій половині 1990-х років Делімханов був водієм чеченського польового командира Салмана Радуєва[14]. З початком Другої Чеченської війни 1999 року він опинився серед чеченців, що перейшли на бік федеральних сил. З березня 2000-го до серпня 2003 року працював в органах внутрішніх справ як стажер, потім співробітник, а надалі — інспектор з аналізу та планування штабу окремої роти міліції при МВС Чеченської Республіки з охорони об'єктів — будівель органів державної влади (служба безпеки голови адміністрації Чечні (Ахмата Кадирова). З 2000 року працював у правоохоронних органах РФ. У грудні 2001 року на Делімханова було скоєно замах. У серпні-вересні 2003 року — командир батальйону міліції відділу позавідомчої охорони при Гудерміському ГВВС. У 2003—2006 роках — командир полку Управління позавідомчої охорони при МВС Чеченської республіки з охорони об'єктів нафтогазового комплексу.

З 18 липня 2006 року — заступник голови уряду Чеченської республіки. «Новая газета» зазначає, що коли у травні 2007 року в МВС Чечні викликали близько ста батьків бойовиків, віце-прем'єр Чечні Адам Делімханов заявив, що нікому з тих, хто пішов у ліс, прощення не буде: «Їм голови різатимуть»[15].

У вересні 2007 року Делімханов повідомив, що Доку Умаров, який називав себе "президентом Ічкерії ", буде затриманий і відданий під суд або знищений.

На виборах 2 грудня 2007 Делімханов обраний до Державної думи. У Думі обіймає посаду заступника голови Комітету у справах Федерації та регіональної політики.

У 2008 році, після вбивства Руслана Ямадаєва, колишнього депутата Держдуми, застреленого в центрі Москви, його брат Іса Ямадаєв в інтерв'ю «Московському комсомольцю» прямо звинуватив Делімханова в безпосередній організації вбивства і повідомив, що в Чечні Делімханов відомий під назвою «Кат», тому що він керує стратами та викраденнями[16].

5 квітня 2009 року поліція міста Дубай (Об'єднані Арабські Емірати) заявила, що заарештовано двох безпосередніх учасників замаху на Суліма Ямадаєва: громадянин Ірану Махді Лорнія та громадянин Таджикистану Махсуд Джан; було також заявлено, що троє громадян Росії та громадянин Казахстану будуть оголошені у міжнародний розшук, зокрема, Адам Делімханов; останній назвав звинувачення на його адресу провокацією та заявив про готовність співпрацювати зі слідством[17]. Делімханова оголошено у міжнародний розшук. Його анкета та фотографія з'явилися на офіційному сайті генерального секретаріату Інтерполу. Як зазначає «Інтерфакс», документ поширений з так званим «червоним кутом» — свідченням причетності розшукуваного[16].

У липні 2014 року Міністерство фінансів США запровадило санкції щодо Делімханова. Вони передбачають заморожування активів на території США та заборону на комерційні операції з громадянами цієї країни. У Мінфіні вважають, що Адам Делімханов «діяв від імені або на користь ключового члена» транснаціонального кримінального угруповання «Братське коло» Гафура Рахімова[18].

У березні 2019 року Комітет із закордонних справ Конгресу США схвалив проект резолюції щодо санкцій за вбивство Бориса Нємцова. Ініціатором розслідування фінансової діяльності лідера Чечні виступив конгресмен Том Малиновський. Делімханов є фігурантом цього пакету санкцій разом із главою республіки Кадировим, у рамках якого планується запровадження обмежувальних заходів та перевірка активів в арабських країнах[19].

1 лютого 2022 року у прямому ефірі в Instagram пообіцяв відрізати голови членам сім'ї судді Сайді Янгулбаєва та тим, хто переведе відео російською мовою. Раніше із погрозами на адресу сім'ї Янгулбаєвих виступив і глава Чечні Рамзан Кадиров[20].

Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

З 2007 по 2019 рік, протягом виконання повноважень депутата Державної Думи V, VI та VII скликань, виступив співавтором 20 законодавчих ініціатив та поправок до проектів федеральних законів[21].

Статки[ред. | ред. код]

У рейтингу 500 російських мільярдерів, складеному журналом «Фінанс» на початку 2011 року, Адам Делімханов зайняв 314 місце. Його капітал був оцінений у 300 мільйонів доларів або 9,1 млрд рублів[22]. За офіційними даними за 2011 рік Делімханов отримав дохід у сумі 1,9 млн рублів, а його дружина — 187 тисяч рублів[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Делимханов Адам Султанович (рос.). Государственная Дума. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 3 серпня 2019. 
  2. Кавказский Узел. Делимханов Адам Султанович. Кавказский Узел. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 12 січня 2021. 
  3. Чем известен Адам Делимханов // Коммерсантъ. Архівовано з джерела 28 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  4. Делимханов, Адам Султанович. ТАСС. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 12 січня 2021. 
  5. Стыд кадыровца. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 12 січня 2021. 
  6. Как зарабатывают Рамзан Кадыров и Адам Делимханов. Проект. (ru-RU). 14 липня 2020. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 12 січня 2021. 
  7. Кадыров в девяти главах: что нового о лидере Чечни узнали авторы доклада. РБК (рос.). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 12 січня 2021. 
  8. Шпионить, доносить, наказывать. Новая газета - Novayagazeta.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 12 січня 2021. 
  9. Кто такой Адам Делимханов, фигурирующий в показаниях Атаханова по делу Батукаева?. Reporter.kg (ru-RU). 22 листопада 2019. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 12 січня 2021. 
  10. Делимханов Адам Султанович, Биография. ladno.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 12 січня 2021. 
  11. Особенности чеченского бизнеса. Что нужно знать про расследование «Проекта» о связанных с руководством Чечни активах – МБХ медиа. МБХ медиа — новости, тексты, видео (ru-RU). 14 липня 2020. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021. 
  12. США могут заняться поисками активов Рамзана Кадырова в арабских странах. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 27 квітня 2022. 
  13. ША ввели санкции против депутата Госдумы за связь с «Братским кругом». Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 27 квітня 2022. 
  14. а б в Чем известен Адам Делимханов [Архівовано 8 квітня 2009 у Wayback Machine.] Коммерсантъ 6 апреля 2009.
  15. Чечня: война поколений, «Новая Газета». Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  16. а б Новости NEWSru.com :: Фото депутата Делимханова украсило собой сайт Интерпола: как опасного преступника его ищут по всему миру, но не в РФ. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  17. Дубайская полиция пришла к диаспорным выводам [Архівовано 18 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ, 6 апреля 2009.
  18. Минфин США вписал депутата Госдумы в организованную преступность. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  19. Соединенные штаты заинтересовались активами Рамзана Кадырова в арабских странах. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 27 квітня 2022. 
  20. Депутат Госдумы Адам Делимханов поклялся отрезать головы родственникам судьи Янгулбаева и тем, кто переведет его угрозы на русский язык. The Insider. 1 лютого 2022. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  21. Объекты законотворчества :: Система обеспечения законодательной деятельности. sozd.duma.gov.ru. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 3 серпня 2019. 
  22. Рейтинг российских миллиардеров 2011. Журнал «Финанс». № 5 (384) 14-20.02.2011. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 23 жовтня 2011. 
  23. Делимханов Адам Султанович. Государственная дума Российской Федерации. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]