Доку Умаров
| Доку Умаров | |
|---|---|
чеч. Ӏумаров Хьамади кӀант Докка  | |
 | |
 1-й Емір Імарату Кавказ | |
| 7 жовтня 2007 — 7 вересня 2013 | |
| Попередник | посада запроваджена, він сам як Президент ЧРІ |
| Наступник | Алі Абу Мухаммед |
 Амір Вілаяту Нохчійчо (Ічкерія) Імарату Кавказ  | |
| 7 жовтня 2007 — 7 вересня 2013 | |
| Попередник | титул запроваджено |
| Наступник | Хусейн Гакаєв, Аслан Бютукаєв |
 4-й Президент Чеченської Республіки Ічкерія | |
| 17 червня 2006 — 7 жовтня 2007 | |
| Віцепрезидент | Шаміль Басаєв Суп'ян Абдуллаєв |
| Прем'єр-міністр | він сам |
| Попередник | Абдул-Халім Садулаєв |
| Наступник | посаду скасовано, він сам як Емір Імарату Кавказ |
| Народився | 13 квітня 1964 Харсеной, Чечено-Інгушська АРСР |
| Помер | 7 вересня 2013 (49 років) Кавказ |
| Відомий як | політик |
| Громадянство | Імарат Кавказ |
| Національність | Чеченець |
| Alma mater | Грозненський державний нафтовой технічний університет імени академіка М. Д. Мілліонщиковаd |
| Діти | має шістьох дітей |
| Брати | Ахмад Умаров та інші |
| Релігія | Іслам (сунізм) |
| Нагороди | |
Доку́ (Докка́) Хама́тович Ума́ров, відомий також як Абу́ Усма́н (чеч. Umaran Xamadi kant Dokka, Умаран Хамади кант Докка, нар. 13 квітня 1964, с. Харсеной, Шатойський район, Чечено-Інгушська АРСР, за іншими даними народився в Ачхой-Мартані — пом. 7 вересня 2013[1]) — чеченський військовий і політичний діяч, 1-й амір самопроголошеного Імарату Кавказ. 2011 року Державний департамент США вніс Доку Умарова до офіційного списку терористів.[2]
Належить до тейпу Мулкой. Здобув вищу освіту в СРСР (спеціальність «будівельник»).
Під час Першої російсько-чеченської війни 1994–1996 рр. служив в полку спеціального призначення «Борз» під командуванням Руслана Гелаєва. Наприкінці 1994 року Умаров вже командував великою групою бійців, що дислокувалася в районі його родового села та брав активну участь у бойових діях проти російських військ. В 1996 році Умаров отримує звання бригадного генерала військ Чеченської Республіки Ічкерія. 1 червня 1997 року указом президента Аслана Масхадова призначений секретарем Ради безпеки ЧРІ.
З початком Другої російсько-чеченської війни Умаров знову взяв активну участь у бойових діях проти російської армії. Під час прориву з оточеного Грозного в січні 2000 року був тяжко поранений у щелепу, після чого для лікування був тимчасово вивезений за кордон.
У серпні 2002 року президент Масхадов призначив Умарова командувачем Західним фронтом Збройних сил ЧРІ. В травні 2004 року Умаров став наступником загиблого польового командира Руслана Гелаєва і взяв під свій контроль повстанські загони в Ачхой-Мартанівському, Урус-Мартанівському та Шатойському районах Чечні.
У серпні 2004 року призначений міністром держбезпеки Чеченської республіки Ічкерія. Невдовзі після загибелі Аслана Масхадова навесні 2005 року, указом наступного президента Абдул-Халіма Садулаєва від 2 червня 2005 року призначений на посаду віцепрезидента ЧРІ. Одночасно, за дорученням Садулаєва, став директором Служби національної безпеки ЧРІ.
17 червня 2006 року, в зв'язку з загибеллю Абдул-Халіма Садулаєва, Умаров взявся до виконання обов'язків президента Чеченської Республіки Ічкерія. Але в жовтні 2007 року зрікся цієї посади та був проголошений лідером (головним Еміром) всіх моджахедів Північного Кавказу і головою Імарату Кавказ.
Доку Умаров взяв на себе відповідальність за серію терактів у Московському метро у березні 2010 року. На відео, записаному 29 березня, Умаров заявив, що ця атака була «ударом у відповідь і акцією відплати за різанину, влаштовану російськими окупантами, найбідніших жителів Чечні і Інгушетії, які збирали черемшу під Арштами 11 лютого». Відео надала чеченська, незалежна, міжнародна, ісламська інтернет-агенція Kavkaz Center.[3]
Сьогодні ніхто з нас не знає, де і коли перерветься його життя. Альхамдуліллях, я готовий до смерті в будь-яку хвилину, спокійний і не переживаю з цього приводу. Я готовий до смерті в будь-якому місці, навіть за кермом «Камаза» з вибухівкою.
Російські офіційні особи й ЗМІ неодноразово повідомляли про загибель Доку Умарова, проте потім ця інформація була офіційно спростована[5][6][7]. Навесні 2014 року Імарат Кавказ офіційно оголосив про смерть свого лідера. Невдовзі інформацію підтвердили й російські спецслужби. 25 вересня 2017 року ФСБ повідомило про віднайдення тіла Доку Умарова в горах на території Інгушетії. Поряд з могилою Умарова співробітники ФСБ виявили 4 могили інших членів підпілля. За даними Слідчого комітету РФ на місце поховання моджахедів вказав чоловік, затриманий ФСБ за незаконну участь у бойових діях на території Сирії.[8]
Експертиза останків встановила, що лідер Імарату Кавказ загинув внаслідок отруєння високотоксичною речовиною. Однак деталі спецоперації, в результаті якої росіяни вбили лідера кавказьких моджахедів, РФ не розкриває дотепер.[9]
Нагороджений вищими орденами «Честь Нації» та «Герой Нації», а також іменною зброєю від Джохара Дудаєва [10].
- ↑ Повідомлення про смерть Доку Умарова.
- ↑ Доку Умаров вышел на международный уровень. Архів оригіналу за 26 червня 2010. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ Доку Умаров взяв на себе відповідальність за теракти в метро. Архів оригіналу за 3 квітня 2010. Процитовано 1 квітня 2010.
- ↑ Шамиль спросил меня: «Когда ты станешь Амиром, ты объявишь Имарат?» — Kavkazcenter.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 18 липня 2014.
- ↑ «Убитый» лидер чеченских боевиков Доку Умаров оказался жив. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 18 липня 2014.
- ↑ Предводитель чеченских боевиков Доку Умаров ещё жив — источник. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 18 липня 2014.
- ↑ «Этот человек пока ещё жив». Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 18 липня 2014.
- ↑ ФСБ подтвердила обнаружение останков Доку Умарова в Ингушетии. 27.09.2917. Архів оригіналу за 29 листопада 2017.
- ↑ Источник назвал причину смерти Доку Умарова. 27.09.2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017.
- ↑ Сообщение Администрации президента ЧРИ // Kavkaz Center, 20.06.2006
- Доку Хаматович Умаров [Архівовано 30 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Докка Умаров — амир, воин, брат, человек…
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джохар Дудаєв (1991–1996) • Зелімхан Яндарбієв (1996–1997) • Аслан Масхадов (1997–2005) • Абдул-Халім Садулаєв (2005–2006) • Доку Умаров (2006–2007) • Ахмед Закаєв (2007–2010, в екзилі) | | |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Народились 13 квітня
- Народились 1964
- Померли 7 вересня
- Померли 2013
- Кавалери ордену «Честь Нації»
- Кавалери ордену «Герой Нації»
- Північний Кавказ
- Уродженці Чечні
- Президенти Чеченської Республіки Ічкерія
- Національно-визвольний рух народів Північного Кавказу
- Чеченський національно-визвольний рух
- Еміри
- Учасники Другої чеченської війни
- Учасники збройного конфлікту на Північному Кавказі (з 2009)