Джеймс Лівайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Лівайн
James Levine 2013.jpg
Основна інформація
Дата народження 23 червня 1943(1943-06-23)[1][2] (75 років)
Місце народження Цинциннаті, Огайо, США
Країна США
Професії диригент, піаніст, музикант і музичний режисер[d]
Нагороди Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 218: Функція, вказана у value-function, не знайдена..
Файли у Вікісховищі?

Джеймс Лівайн (англ. James Levine, нар. 23 червня 1943, Цинциннаті) — американський піаніст і диригент.

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Дід Джеймса Лівайна був кантором в синагозі, батько — скрипалем, мати — актрисою. Вчитися музиці почав дитиною, в 10 років дав перший публічний виступ: Джеймс виконав Другий фортепіанний концерт Мендельсона з Симфонічним оркестром Цинциннаті. У 1956 році брав уроки у Рудольфа Серкіна в музичній школі Марлборо, потім у Розіни Левіної в музичній школі Аспена. Диригентського мистецтва навчався в Джульярдскій школі (1961—1964) у Жана Мореля.

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1964—1965 роках був учнем Джорджа Селла в Клівлендському оркестрі, а потім, до 1970 року, його другим диригентом. У 1970 році дебютував як запрошений диригент з Філадельфійським оркестром і оперою Сан-Франциско.

З 1976 року був музичним, а потім і художнім директором Метрополітен-опера. У 1999—2004 роках був головним диригентом Мюнхенського філармонічного оркестру.

Лівайн багато співробітничав із Бостонським симфонічним оркестром. У 1972 році відбувся його перший виступ із цим колективом[3]. Впродовж 2004—2011 років він був музичним директором Бостонського оркестру[4], ставши першим уродженцем Сполучених Штатів, що обійняв цю посаду[5].

Диригував також іншими найбільшими оркестрами Європи і США. Виступав на Зальцбурзькому та Байрейтському фестивалях.

Репертуар[ред. | ред. код]

Репертуар Лівайна охоплює музику від Баха до Ксенакіса. Він виступає також як оперний диригент, виконуючи, зокрема, Моцарта, Вагнера, Пуччіні, Верді.

Визнання[ред. | ред. код]

  • Музикант року в США (1984).
  • Почесний доктор низки університетів Америки.
  • Лауреат багатьох американських і європейських музичних премій.

Література[ред. | ред. код]

  • Haas-Regnemer G. von. James Levine: vom Wunderkind zum Top-Maestro. Frankfurt/Main: Haag und Herchen, 1988
  • Marsh R.C. Dialogues and discoveries: James Levine, his life and his music. New York: Scribner, 1998

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]