Джон Бенвілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Бенвілл
John Banville
John Banville (2019) III.jpg
Псевдо Benjamin Black
Народився 8 грудня 1945(1945-12-08) (76 років)
Вексфорд, Eastd, Ірландія
Країна Flag of Ireland.svg Ірландія
Національність ірландець
Діяльність прозаїк
Alma mater Міжнародна письменницька програмаd і St Peter's College, Wexfordd
Мова творів англійська
Роки активності 1970 — тепер. час
Жанр роман
Magnum opus The Book of Evidenced, Ghosts[d], Eclipse[d], Shroudd, The Sea[d], The Infinitiesd і Ancient Lightd
Членство Aosdánad, Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство
Премії Букерівська премія (2005)
Сайт: john-banville.com

CMNS: Джон Бенвілл у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Джон Бенвілл (англ. John Banville) ірландський письменник і сценарист. Його роман The Book of Evidence (1989) був претендентом на Букерівську премію, і отримав нагороду Guinness Peat Aviation. його вісімнадцятий роман, The Sea, виграв Букерівську премію у 2005. Іноді він пише під відкритим псевдонімом Бенджамін Блек (Benjamin Black).

Бенвілл відомий своєю чіткою і холодною прозою, майстерністю, що нагадує Набокова, та чорним гумором своїх загалом іронічних героїв. Він заявляв про намагання надати своїй прозі «того типу щільності і густини, які є в поезії».[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Бенвілл народився в Вексфорді, Ірландія. Його батько працював в гаражі, і помер, коли Бенвіллу тільки виповнилося тридцять. Його мати була хатньою господаркою. Він наймолодший з трьох дітей. Його старший брат Вінсент також письменник, і видавався під ім'ям Вінсент Лоуренс та власним. Його сестра Вонні Бенвілл-Еванс[3] автор дитячих романів та спогадів[4] про зростання в Вексфорді.

Бенвіл отримав освіту в школі Christian Brothers та Вексфордському коледжі святого Петра. Хоча він і мав намір стати художником і архітектором, він не відвідував університет[5]. Пізніше Бенвілл казав, що це «Велика помилка. Я мав вчитися. Мені шкода, що я не отримав цих чотирьох років пияцтва та закоханностей. Але я хотів бути подалі від моєї сім'ї. Я хотів бути вільним.»[6]. Після навчання він працював службовцем в авіакомпанії Aer Lingus, що дозволило йому подорожувати з великими знижками. Він використав ці переваги для подорожей в Грецію та Італію. Протягом 1968-69 років він жив в Сполучених Штатах. Після повернення до Ірландії він став помічником редактора в Irish Press, і з часом отримав підвищення до головного помічника редактора. Його перша книга, Long Lankin, була опублікована в 1970.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Steinberg, Sybil."Who Is John Banville? [Архівовано 1 травня 2009 у Wayback Machine.]". Publishers Weekly, July, 1995. Retrieved on 21 January 2007.
  3. VOnnie Banville Evans Homepage. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 16 березня 2022. 
  4. Evans, Vonnie Banville (1994). The House in the Faythe. Dublin: Code Green. ISBN 9781907215124. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2007. Процитовано 15 жовтня 2010. 
  6. Irish Examiner; 5 September 2009

Посилання[ред. | ред. код]