Шехан Карунатілака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шехан Карунатілака
Народився 1975[1]
Ґалле, Шрі-Ланка[1]
Країна  Шрі-Ланка[1]
Діяльність письменник
Галузь белетристика[2], роман[2] і дитяча та підліткова літератураd[2]
Alma mater S. Thomas' Preparatory Schoold, Колегіальна школа Вангануїd[3] і Massey Universityd[3]
Знання мов англійська[1]
Magnum opus Chinaman: The Legend of Pradeep Mathewd і The Seven Moons of Maali Almeidad
Нагороди
Сайт shehanwriter.com

Шеха́н Карунатіла́ка (Shehan Karunatilaka, синг. சேகன் கருணாதிலக; *1975, Галле, Шрі-Ланка) — ланкійський письменник, відомий своїми романами «Китаєць: Легенда про Прадіпа Метью» (Chinaman: The Legend of Pradeep Mathew, 2010, премія Співдружності, премія DSC, премія Граціана / Gratiaen Prize) та «Сім місяців Маалі Алмейди» (The Seven Moons of Maali Almeida, 2022, лауреат Букерівської премії 2022 року)[4][5]; живе та працює в Сінгапурі (станом на осінь 2022 року).

З життєпису[ред. | ред. код]

Шехан Карунатілака народився в 1975 році в Галле на півдні Шрі-Ланки.[6] Дитинство майбутнього письменника минуло в столиці Коломбо.

Вищу освіту здобув в Університеті Массі, Палмерстон-Норт, за напрямками англійська література та бізнес-адміністрування.[6][7]

Навчався у Новій Зеландії, жив і працював у Лондоні, Амстердамі та Сінгапурі.

До публікації свого дебютного роману в 2010 році він працював у рекламі: в McCann, Iris і BBDO, а також дописував для The Guardian, Newsweek, Rolling Stone, GQ, National Geographic, Conde Nast, Wisden, The Cricketer і Economic Times.

Також грав на бас-гітарі в складі ланкійських рок-гуртів Independent Square and Powercut Circus[8] і Brass Monkey Band.

З творчості[ред. | ред. код]

Вже перший рукопис Карунатілаки «Художник» (The Painter) потрапив до короткого списку премії Граціана, але так і не був опублікований.

Дебютний опублікований роман «Китаєць: Легенда про Прадіпа Метью» (видано власним коштом автора у 2010 році)[9] використовує крикет як засіб для ознайомлення з історією своєї рідної країни. Книга отримала схвалення критиків, здобула чимало нагород. 21 травня 2012 року роман оголосили регіональним переможцем Книжкової премії Співдружності в Азії, а згодом він отримав повну Книжкову премію Співдружності, оголошену 8 червня того ж (2012) року; також у романа та його автора премія DSC з літератури Південної Азії 2012 року та премія Граціана 2008 року.[8] Широко розрекламована й надрукована в Індії та Великій Британії, книга була визначена британським книготорговцем Waterstones як один із найкращих дебютів 2011 року, а також увійшла до короткого списку премії Shakti Bhatt First Novel Prize. 2015 року був опублікований сингальський переклад роману.[10] У квітні 2019 року профільне ЗМІ Wisden визнало твір одним з найкращих в історії про крикет.[11]

Другий роман Карунатілаки «Чат з мертвяком» (Chats with the Dead), — чорна комедія про привидів, опублікувало видавництво Penguin India у 2020 році.

Книгу «Сім місяців Маалі Алмейди», опублікувало в серпні 2022 року видавництво Sort of Books, вона здобула Букерівську премію 2022 року, про що було оголошено на церемонії в The Roundhouse у Лондоні 17 жовтня 2022 року. [12][13][14][15] Журі відзначило, що роман «піниться енергією, о́бразами та ідеями на тлі широкого, сюрреалістичного бачення громадянських воєн у Шрі-Ланці. Хитро, до злості комічно».[16]

Шехан Карунатілака — також автор дитячої книги «Будь ласка, не клади це в рот» (Please Don't Put That In Your Mouth, 2019).

У 2013 році, даючи інтерв'ю The Nation, Карунатілака, відповідаючи на питання, хто є його натхненниками і чий вплив він відчуває, зазначив: «Курт Воннегут, Вільям Голдман, Салман Рушді, Майкл Ондатже, Агата Крісті, Стівен Кінг, Ніл Ґейман, Том Роббінс та кілька сотень інших».[17] Також він писав і говорив про свою одержимість рок-групою The Police протягом усього життя.[18]

У 2022 році Карунатілака працював над ще 2 дитячими книгами, збіркою оповідань, і висловив сподівання розпочати роман, який, «надіюся, не займе 10 років».[19]

Бібліографія
  • Chinaman: The Legend of Pradeep Mathew] (2010), роман
  • Please Don't Put That In Your Mouth (2019), дитяча книга
  • Chats with the Dead (Penguin India, 2020), роман
  • The Seven Moons of Maali Almeida (Sort of Books, 2022), роман
Премії
  • Премія Граціана, переможець, за Китаєць... (2008)
  • Книжкова премія Співдружності, переможець, за Китаєць... (2012)
  • Премія DSC з літератури Південної Азії, переможець, за Китаєць... (2012)
  • Букерівська премія, переможець, за «Сім місяців Маалі Алмейди» (2022).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г https://www.theguardian.com/books/2022/oct/17/shehan-karunatilaka-wins-booker-prize-for-the-seven-moons-of-maali-almeida
  2. ↑ а б в Czech National Authority Database
  3. ↑ а б https://www.nzherald.co.nz/whanganui-chronicle/news/former-whanganui-collegiate-student-shehan-karunatilaka-wins-booker-prize/JZYB6OCWS2SLRHVQR4JIQYCHKY/
  4. ↑ Лауреатом Букерівської премії став письменник зі Шрі-Ланки Шехан Карунатілака // інф. на Podrobnosti.ua за 18.10.2022
  5. ↑ The Seven Moons of Maali Almeida | The Booker Prizes. thebookerprizes.com (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  6. ↑ а б Shehan Karunatilaka. internationales literaturfestival berlin. Процитовано 30 липня 2022.
  7. ↑ Shehan Karunatilaka. The Modern Novel.
  8. ↑ а б "Shehan's winning googly", The Sunday Times, 12 February 2011.
  9. ↑ Kodagoda, Anuradha (29 вересня 2019). Self-publishing. Sunday Observer (Sri Lanka). Процитовано 26 липня 2022.
  10. ↑ Diogenes Publishing.
  11. ↑ Best cricket books ever: The debate – who made the top seven?. Wisden. 30 квітня 2019. Процитовано 26 липня 2022.
  12. ↑ The Booker Prize 2022 | The Booker Prizes. thebookerprizes.com (англ.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  13. ↑ Shaffi, Sarah (26 липня 2022). Booker prize longlist of 13 writers aged 20 to 87 announced. The Guardian. Процитовано 26 липня 2022.
  14. ↑ Shehan Karunatilaka's The Seven Moons of Maali Almeida longlisted for 2022 Booker Prize. The Sunday Times (Sri Lanka). 26 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  15. ↑ Ismail, Adilah (31 липня 2022). It's always a thrill to have a book of yours make a list: Shehan.
  16. ↑ Bayley, Sian (26 липня 2022). Booker Prize longlist dominated by indies as judges pick youngest and oldest ever nominees. The Bookseller. Процитовано 30 липня 2022.
  17. ↑ Hussain, Faizan (30 березня 2016). Karunatilaka: A Novelist Par Excellence. The Nation (англ.). Процитовано 19 лютого 2020.
  18. ↑ Shehan Writer - Features. www.shehanwriter.com. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  19. ↑ Karunatalika, Shehan (7 лютого 2020). From the Spectral Island. Open The Magazine (en-GB) . Процитовано 19 лютого 2020.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Goodreads (англ.) · Open Library
Тематичні сайти
Quora (англ.)
Нормативний контроль
1969–1980
1981—2000
2001-2020
Пітер Керрі (2001) · Янн Мартель (2002) · Ді Бі Сі П'єр (2003) · Алан Голлінггерст (2004) · Джон Бенвілл (2005) · Кіран Десаї (2006) · Енн Енрайт (2007) · Аравінд Адіга (2008) · Гіларі Ментел (2009) · Говард Джейкобсон (2010) · Джуліан Барнс (2011) · Гіларі Ментел (2012) · Елінор Кеттон (2013) · Річард Фленаган (2014) · Марлон Джеймс (2015) · Пол Бітті (2016) · Джордж Сондерс (2017) · Анна Бернс (2018) · Маргарет Етвуд / Бернардіна Еварісто (2019) · Дуглас Стюарт (2020) · Деймон Галгут (2021) · Шехан Карунатілака (2022)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шехан_Карунатілака&oldid=42228666