Джон Прінгл

Джон Прінгл
Народився	10 квітня 1707(1707-04-10)[…] Роксбургширd, Скоттіш-Бордерс, Шотландія, Велика Британія
Помер	18 січня 1782(1782-01-18)[…] (74 роки) Лондон, Королівство Велика Британія
Країна	Королівство Велика Британія
Діяльність	військовий лікар, викладач університету
Alma mater	Единбурзький університет Університет Сент-Ендрюса Лейденський університет
Заклад	Единбурзький університет
Посада	Президент Лондонського королівського товариства
Вчителі	Герман Бургаве
Членство	Лондонське королівське товариство Російська академія наук Французька академія наук Королівське товариство Единбурга
Війна	Війна за австрійську спадщину
Батько	Sir John Pringle, 2nd Baronetd
Мати	Magdalen Eliottd
У шлюбі з	Charlotte Oliverd
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Джон Прінгл у Вікісховищі

Джон Прінгл (англ. John Pringle; 10 квітня 1707, графство Роксбургшир, Шотландія — 18 січня 1782, Лондон) — шотландський лікар і фізіолог, один з основоположників військової медицини. Лауреат медалі Коплі (1752).

Член Лондонського королівського товариства (1745), іноземний почесний член Петербурзької академії наук (1776), іноземний член Паризької академії наук (1778).

Біографія

Народився в сім'ї баронета в поселенні Стікхілл у графстві Роксбургшир на південному сході Шотландії, за кілька тижнів до створення Королівства Великої Британії.

Навчався в Сент-Ендрюському та Лейденському університетах, де в 1730 році отримав диплом лікаря. Учень Г. Бургаве. Пізніше працював одночасно лікарем та професором етики в університеті.

У 1744—1748 роках працював головним лікарем англійської армії в Нідерландах, а до 1758 року — придворним королівським лікарем, в цей час написав книгу «Спостереження над хворобами солдатів у таборах і гарнізонах» (англ. Observations on the Diseases of the Army in Camp and Garrison), що пізніше вийшла кількома мовами, а у Великій Британії неодноразово перевидавалася.

У 1745 став членом Лондонського королівського товариства, президентом якого був у 1772—1778 роки.

Після смерті вченому у Вестмінстерському абатстві було встановлено пам'ятник. У XIX столітті на честь Прингла названо рід хрестоцвітих Pringlea, до якого належить кергеленська капуста (спочатку в 1776 році Принглеєю назвали саме кергеленську капусту).

Значення у науці

Прингла багато хто називає «батьком військової медицини», він одним із перших встановив значення гнильних процесів у виникненні хвороб, глибоко вивчив висипний тиф, встановив, що лікарняна та тюремна форми висипного тифу тотожні. Показав, що різні форми дизентерії є одним захворюванням. Розробив систему санітарно-гігієнічних заходів у шпиталях, казармах, походах, досягнувши зниження кількості жертв епідемій серед військових. Велику увагу приділяв і профілактиці у бойових та похідних умовах.