Джозеф Лістер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джозеф Лістер
англ. Joseph Lister
Joseph Lister 1902.jpg
Джон Лістер. 1902 рік.
Народився 5 квітня 1827(1827-04-05)
Аптон, графство Ессекс, Англія
Помер 10 лютого 1912(1912-02-10) (84 роки)
Волмер, графство Кент, Англія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Alma mater Лондонський університет
Галузь наукових інтересів хірургія
Заклад університети у Глазго, Едінбурзі, Лондоні
Вчене звання професор
Науковий керівник голова Королівського медичного товариства (з 1869 року)
Відомий завдяки: вперше описав м'язи райдужної оболонки ока (1852), запровадив у хірургічну практику антисептику (1864)
Нагороди Королівська медаль,
Медаль Альберта,
Медаль Коплі

Лістер Джозеф (англ. Joseph Lister, *5 квітня 1827, Аптон, графство Ессекс — †10 лютого 1912, Волмер, графство Кент) — видатний англійський хірург, засновник антисептики та асептики в хірургії.

Біографія[ред.ред. код]

Батько Джозефа, Джон Джексон Лістер, спочатку жив у Лосбері, де займався виноторгівлею.

Джексон Лістер був людиною освіченою, володів латинською, німецькою, французькою мовами, і при цьому займався виноторгівлею. Ще більш дивують його заняття науковими дослідженнями в галузі природознавства. Будучи високообдарованим самоучкою, своїми відкриттями в оптиці, які призвели до винаходу ахроматичних лінз та відповідно, вдосконаленню мікроскопа — він здобув собі популярність, а разом з нею і звання члена Лондонського Королівського товариства (Британська Академія наук). У 1843 році він надав Королівському товариству доповідь «Про межі бачення неозброєним оком, про телескоп і мікроскоп», що випередижало усі відомі дослідження, в тому числі відому роботу Фрауенгофера, котра вийшла набагато пізніше.

Коли Джон Джексон Лістер одружився на шкільній вчительці Ізабеллі Гарріс, то купив маєток у Уптоні, графство Ессекс, і вони туди переселилися. 5 квітня 1827 у подружжя Лістерів народилася четверта дитина, майбутній хірург.

Джозеф підріс, його віддали до школи. Вчення давалося йому легко, і вже в школі він почав виявляти схильність до природничих наук, що обернулася потім в бажання присвятити себе медицині. Закінчивши в 1844 році школу, Джозеф поступає у Лондонський університет. Після трьох років, що пішли на загальноосвітні дисципліни, він приступив до вивчення безпосередньо медицини. У 1852 році Джозеф закінчив медичний факультет Лондонського університету і отримав ступінь бакалавра медицини, в 1855 році стає членом Королівської колегії хірургів.

Для поповнення своїх знань він вирушив в Единбург, в клініку відомого хірурга Сайма. Тут він опублікував лекції з клінічної хірургії, прочитані ним в 1854-55 роках і присвячені переважно офтальмології. У 1858 році Лістер став хірургом Королівської лікарні в Единбурзі і одночасно почав читати курс хірургії в університеті. З 1860 року — професор хірургії в Глазго.

1865 рік — уперше професор використав під час операції карболову кислоту. Деякі джерела підтверджують, що сама ідея застосування цієї кислоти виникла у хірурга на основі того, що він взнав інформацію, згідно якої в місті Карлайлі цю речовину додавали до стічних вод, що зупиняло процес бродіння та гниття. А Лістер вирішив випробувати карболову кислоту як агент при лікуванні ран, котрий має зупинити процес гниття (нагноєння) рани.

У 1867 році в журналі «Lancet» з'явилися статті Лістера, одна з яких "On the Antiseptic Principle in the Practice of Surgery". У них відстоювалась ідея, що ранева інфекція лютує в хірургічних відділеннях і призводить до величезної післяопераційної смертності, викликається живим заразливим початком, внесеним в рану ззовні. Зв'язавши питання про зараження операційної рани з дослідженнями Луї Пастера, Лістер вперше дав йому точне наукове висвітлення і розробив теоретично обґрунтовані заходи щодо боротьби з хірургічною інфекцією. В тому ж році вчений та практик доповідав з цього приводу на засіданні Британського лікарського товариства в Дубліні, де на основі власних практичних досліджень обґрунтував необхідність використання карболової кислоти, відкривши в хірургії еру антисептики, що принесло йому світову славу. Руки хірурга, операційне поле та інструменти оброблялися карболової кислотою. Повітря в операційній також знезаражували пульверизацією розчину кислоти («Carbolyc spray» — карболова пульверизація). Після запровадження цієї системи хірургічне зараження у Лістера стало рідкістю, і безпека операцій неймовірно зросла.

Також потрібно відмітити, що майже подібні ідеї І. Ф. Земмельвайса, висловлені на 20 років раніше, але без наукового підґрунтя Пастера не зустріли розуміння медичного соціуму, тому саме Лістера вважають «батьком» сучасної антисептики та асептики.

У 1869 році Лістер перейшов в хірургічну клініку в Единбурзі, а в 1877 був запрошений в Королівську лікарню до Лондона, де викладав до 1882 року. З 1896 Лістер був головою Королівського медичного товариства, він був почесним членом багатьох університетів та наукових товариств.

Цікаве[ред.ред. код]

На честь Джозефа Лістера був названий рід бактерій лістерії (Listeria), що включає патогенний для людини вид Listeria monocytogenes.

Джерела[ред.ред. код]