Александер Тодд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Александер Тодд
англ. Alexander Robertus Todd, Baron Todd
Alexander Todd Nobel.jpg
Народився 2 жовтня 1907(1907-10-02)[1][2]
Глазго, Шотландія, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії
Помер 10 січня 1997(1997-01-10)[1][2] (89 років)
Кембридж, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Alma mater Університет Глазго[3]
Оріел коледж[d][4]
Франкфуртський університет[4]
Галузь наукових інтересів органічна хімія, біохімія
Заклад Манчестерський університет[5]
Лондонський університет[5]
Кембриджський університет[5]
Посада член Палати лордiв[d]
Науковий ступінь доктор філософії[4] (1933), доктор філософії[4] (1931), Bachelor of Science[d][4] (1928) і почесний доктор[d][6]
Науковий керівник Роберт Робінсон[4]
Член Лондонське королівське товариство[4], Леопольдина[6], Австрійська академія наук, Академія наук СРСР, Національна академія наук США, Російська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Королівське товариство Единбургу[d]
Нагороди

Александер Робертус Тодд (англ. Alexander Robertus Todd, Baron Todd; 2 жовтня 1907, Глазго — 10 січня 1997) — шотландський хімік-органік, член Лондонського королівського товариства (1942).

Біографія[ред.ред. код]

Після закінчення (1931) університету під Франкфурті-на-Майні працював в ряді навчальних закладів і наукових установ; в 1938—1944 директор хімічної лабораторій Манчестерського університету; професор органічної хімії Кембріджського університету (З 1944). У 1952—1964 голова урядового Консультативної ради з наукової політики. Президент Хімічного товариства Великої Британії (1960—1962). Президент Лондонського королівського суспільства в 1975—1980 рр..

Основні роботи[ред.ред. код]

Основні роботи — з хімії нуклеотидів і нуклеїнових кислот — покладені в основу сучасних уявлень про структуру і методи синтезу цього типу хімічних сполук. Тодд виконав також інші дослідження, в тому числі по синтетичної органічної хімії, хімії природних сполук, структуру і синтезу вітаміну B12.

Нагороди[ред.ред. код]

Тодд був удостоєний великої кількості нагород. Серед них: медаль Лавуазьє Французького хімічного товариства (1948), медаль Деві (1949) і Королівська медаль (1955) Лондонського королівського товариства, медаль Лонгстафф Британського хімічного товариства (1963), медаль Коплі Лондонського королівського товариства (1970) і золота медаль імені Ломоносова Академії наук СРСР (1979). З 1950 по 1973 роки вчений був розпорядником Фонду Наффилда, який фінансує наукові дослідження у Великій Британії, 1952 року призначений головою урядового Консультативної ради Великої Британії з наукової політики, а з 1975 по 1980 р. був президентом Лондонського королівського суспільства. Тодд був членом багатьох інших професійних товариств, володар почесних ступенів університетів Дарема, Лондона, Глазго, Воріка, Києва, Парижа, Мічигану і Страсбурга, а також Гарварда, Тафтса, Оксфорда і Кембриджа.

Нобелівська премія[ред.ред. код]

Нобелівська премія з хімії (1957) за дослідження нуклеотидів та нуклеїнових кислот.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б SNAC
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. http://www.encyclopedia.com/people/history/historians-miscellaneous-biographies/alexander-r-todd
  4. а б в г д е ж англійська Вікіпедія — 2001.
  5. а б в NNDB — 2002.
  6. а б https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/chemistry/laureates/1957/todd-bio.html